Інфопакет

Психологія та педагогіка вищої школи

ВК 1.05.2

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2024/2025

3 Семестр

6

ПРН 3. ПРН 5. ПРН 6. ПРН 13. ПРН 19. Повний перелік результатів навчання за освітньою програмою подано у пункті "Профіль програми"

Очна форма

Успішне опанування курсів «Загальна психологія», знання теоретичних основ структури психіки, факторів і основних механізмів формування особистості; володіння вміннями і навичками аналізу наукової літератури, підготовки есе, презентацій, ведення дискусії; розуміння сутності основних регуляторів діяльності і поведінки в групі і можливостей їх використання в роботі з академічною групою.

Дисципліна «Психологія та педагогіка вищої школи» закладає психолого-педагогічні основи навчально-виховного процесу та педагогічної взаємодії у ЗВО, психологічні механізми становлення особистості професіонала. У змісті курсу розкриваються теоретико-методологічні основи науки, її поняттєво-категоріальний апарат, особливості студента як суб’єкта навчально-професійної діяльності, адаптація до навчання у ЗВО; особливості розвитку студентської групи, розглядаються психологічні і методичні аспекти діяльності викладача; закономірності педагогічної взаємодії у закладах вищої освіти як єдність мети, мотивів, дій, результату, як організованої системи діяльності.

1. Виноградова В.Є., Юрченко В.І. Психологія вищої освіти: теоретичні та практичні аспекти: навч. посіб. 2-е вид. Київ: Видавництво Ліра-К, 2020. 2. Гуляс І.А. Методика викладання психології : навчальний посібник. Київ : Вид-во Людмила, 2018. 3. Дуткевич Т.В., Максимчук Н.П. Психологія вищої школи (курс лекцій): навчальний посібник. Кам’янець-Подільський, 2010. 4. Золотарьова І. М. Конспект лекцій з дисципліни «Психологія і педагогіка вищої школи» (для магістрів денної форми навчання усіх спеціальностей)Харків: ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2017.

Лекції, практичні заняття, самостійна робота

Упродовж семестру після лекційних занять із відповідних тем проводяться семінарські заняття, на яких здійснюється оцінювання відповідно до видів робіт та форми контрою, описаних у п. 7.1. Студенти, які набрали сумарно меншу кількість балів, ніж критично-розрахунковий мінімум – 36 балів, до складання іспиту не допускаються. Семестрову підсумкову оцінку формують бали, отримані студентом у процесі виконання заявлених видів та форм навчання, та бали, отримані на іспиті, максимальний розподіл здійснюється за таким алгоритмом: 60 балів (60%) – семестровий контроль і 40 балів (40%) – іспит). Якщо студент на іспиті набрав менше 24 балів (а це 60% від 40 балів, відведених на іспит), то вони не додаються до семестрової оцінки незалежно від кількості балів, отриманих під час семестру, а в екзаменаційній відомості у графі «результуюча оцінка» переноситься лише кількість балів, отриманих під час семестру.

Українська