Навчальна практика з методів обробки географічної інформації

Освітня програма: Ґрунтознавство, управління земельними ресурсами та територіальне планування

Структурний підрозділ: Географічний факультет

Назва дисципліни
Навчальна практика з методів обробки географічної інформації
Код дисципліни
ОК 21
Тип модуля
Обов’язкова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2023/2024
Семестр / Триместр
4 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
3
Результати навчання
Р01. Збирати, обробляти та аналізувати інформацію в галузі наук про Землю. Р04. Використовувати інформаційні технології, картографічні та геоінформаційні моделі в області наук про Землю, зокрема в грунтознавстві. Р07. Застосовувати моделі, методи і дані фізики, хімії, біології, екології, математики, інформаційних технологій тощо при вивченні природних процесів формування і розвитку педосфери. Р09. Вміти виконувати дослідження педосфери за допомогою кількісних методів аналізу. Р13. Уміти доносити результати діяльності до професійної аудиторії та широкого загалу, робити презентації та повідомлення. Р15. Уміти обирати оптимальні методи та інструментальні засоби для проведення досліджень, збору та обробки даних.
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
1. Успішне опанування дисциплін «Основи ландшафтної екології», «Ландшафтознавство», «Геоморфологія», «Картографія», «Основи ГІС», «Навчальна практика з методів набуття географічної інформації». 2. Мати здатність до критичного мислення, аналізу і синтезу інформації про природні об’єкти з різноманітних джерел; 3. Вміти самостійно досліджувати, аналізувати просторово-часові параметри ландшафтів; 4. Знати сучасні кількісні та якісні методи географічних досліджень, вміти їх застосовувати у виробничій та науково-дослідницькій діяльності
Зміст навчальної дисципліни
Дана навчальна дисципліна присвячена вивченню загальних методів обробки географічної інформації та даних, принципів та сучасних методик вирішення основних проблем в площині предметної області знань природничої географії. Дисципліна спрямована на формування у студентів спеціальних професійних, соціальних та особистісних компетенцій, накопичення знань щодо можливості критичного мислення, аналізу і синтезу, здатності шукати, обробляти та аналізувати інформацію та дані з різних джерел, здатності визначати, формулювати і вирішувати проблеми у сфері природничої географії. Окремими складовими дисципліни є вивчення загальних підходів та спеціальних методів вивчення наукових публікацій (статей у фахових виданнях, монографій тощо), картографічних матеріалів, обробки результатів польових та лабораторних досліжень, даних дистанційного зондування Землі як основних джерел отримання достовірної інформації про навколишнє середовище. Функціональний блок дисципліни передбачає опанування такими складовими, як здатність застосовувати базові знання природничих наук, здатність застосовувати прості кількісні та якісні методи при дослідженні геосистем, здатність самостійно досліджувати, аналізувати просторово-часові зміни у параметрах геокомпонентів для цілей успішної подальшої професійної діяльності.
Рекомендована та необхідна література
1. Основи дистанційного зондування Землі: історія та практичне застосування: навчальний посібник / С.О. Довгий, В.І. Лялько, С.М. Бабійчук, Т.Л. Кучма, О.В. Томченко, Л. Я. Юрків. – Київ, 2019. - 316 с. 2. Свідзінська Д.В. Методи геоекологічних досліджень: геоінформаційний практикум на основі відкритої ГІС SAGA. – Київ, 2014. – 402 с. 3. Key Methods in Geography / N. Clifford, S. French, G. Valentine (Eds.). – SAGE, 2010. - 569 p. 4. Research Methods in Geography: A Critical Introduction / B. Gomez, J.P. Jones (Eds.). – Blackwell Publishing, 2010. - 459 p.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Лекція, практичне заняття, аналітична робота
Методи та критерії оцінювання
Виконання творчих аналітично-розрахункових робіт, диференційований залік. Hекомендований мінімум для допуску – 30 балів. Для студентів, які набрали сумарно меншу від 30 балів (рекомендований мінімум) кількість, обов’язковою умовою для отримання допуску до диференційованого заліку є написання рефератів по питанням пропущених чи недостатньо засвоєних тем. Підсумкове оцінювання у формі диференційованого заліку проводиться в письмовому форматі. Максимальна кількість балів– 40, мінімальна кількість балів, що додаються до семестрових – 30.
Мова викладання
Українська