Інфопакет

Історія політичних і правових вчень

ОК 21

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2023/2024

2 Семестр

3

Знати об’єктивні тенденції розвитку суспільства та закономірності формування державно-правових вчень; забезпечення у суспільстві порядку, коли дієвою силою забезпечення стабільності є суспільна влада а держава виконує основну онтологічну функцію – узгодження суспільних інтересів і захист індивіда незалежно від расової, соціальної і майнової належності; визначати основоположний гуманістичний (цивілізаційний) підхід до оцінки державно-правових поглядів на основі вчень, які містять ідеї підпорядкування держави інтересам народу, вимогу забезпечення природних і політичних прав людини, захисту індивіда і суспільства від безчинств і беззаконня, підпорядкування державної влади законові; порівняльні політичні і державно-правові вчення мислителів

Є необхідною передумовою подальшого успішного опанування галузевих, спеціальних і прикладних юридичних дисциплін, формує абстрактне юридичне мислення майбутнього фахівця-міжнародника. Засвоєння студентами положень про науково обґрунтовані і концептуально оформлені ідеї та погляди мислителів на державу і право, які склалися і розвинулися протягом всієї історії людської цивілізації, в основу яких покладено практичний досвід, життєву позицію, погляди філософів, учених, сучасних політичних діячів; вплив та значення політико-правових та державно-правових вчень на становлення та розвиток загальної теорії права і держави, науки міжнародного права, на сучасний процес державного будівництва в Україні і її міжнародні відносини

Тематичний план дисципліни: • Предмет і метод історії політичних і правових вчень. Порівняльні політичні та правові вчення у країнах Стародавнього Сходу • Порівняльні політичні і правові вчення у Стародавній Греції • Порівняльні політичні та правові вчення у Стародавньому Римі • Порівняльні політичні та правові вчення в Західній Європі періоду виникнення і розвитку феодалізму • Порівняльні політичні та правові вчення в Росії періоду виникнення і розвитку феодалізму та утворення централізованої держави • Порівняльні політичні та правові вчення в Західній Європі на початку розкладу феодалізму • Порівняльні політичні та правові вчення в Голландії та Англії в період ранніх буржуазних революцій • Порівняльні політичні та правові вчення європейського Просвітництва (кінець ХVII-початок ХVIII ст.) • Порівняльна політико-правова думка та державно-правові вчення в Україні (кінець ХVII-початок ХVIII ст.) • Порівняльні політичні та правові вчення у США періоду боротьби за незалежність • Порівняльні політичні та правові вчення в Німеччині наприкінці ХVII – на початку ХІХ ст. • Порівняльні політичні і державно-правові вчення українських та російських просвітників в ХVII – ХІХ ст. • Порівняльні політичні та правові вчення в Західній Європі (перша половина ХІХ ст.) • Політичні та правові вчення в Західній Європі у другій половині ХІХ ст. • Порівняльні політико-правові вчення українських і російських демократів, народників та анархістів • Порівняльні комуно-соціалістичні погляди і вчення та державницька ідеологія тоталітаризму • Сучасні порівняльні політичні погляди та правові вчення у країнах Європи і США

• Білас І.Г. Мультимедійний підручник з порівняльної історії політичних і правових вчень (ілюстрації, схеми, таблиці, дефініції). – Електронний формат. – К., КІМО, 2021.- 198с. • Білас І.Г. Міжнародні політичні і державно-правові вчення: Підручник.- К.: Спеціалізоване видавництво «ЮНЕСКО-СОЦІО», 2015.-572с. • Білас І.Г. Порівняльні міжнародні політичні погляди і державно-правові вчення: Підручник.- К.: Спеціалізоване видавництво «ЮНЕСКО-СОЦІО», 2019.-596с. • Трофанчук Г.І. Історія вчень про державу і право: Навчальний посібник. – К., 2005. • Демиденко Г.Г. Історія вчень про державу і право: Підручник. – Харків, 2004. • Мірошниченко М.І., Мірошниченко В.І. Історія вчень про державу і право: Навчальний посібник. – К., 2004. • Шульженко Ф.П., Андрусяк Т.Г. Історія політичних і правових вчень: Навчальний посібник. – К., 2002.

Лекція, семінарське заняття

Оцінювання здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Поточний контроль: усні відповіді (до 30 балів), доповнення (до 5 балів), письмове завдання (до 5 балів), підсумкова модульна контрольна робота (до 10 балів). Формою підсумкового контролю є залік.

Українська