Інфопакет

Теорія ймовірностей і математична статистика

ОК 14

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2023/2024

2 Семестр

4

Мета дисципліни – оволодіння студентами основними поняттями, підходами та методами теорії ймовірностей і математичної статистики, необхідними для вивчення більш спеціальних курсів, що є базою для спеціаліста в галузі програмування і моделювання.

Очна форма

До вивчення дисципліни «Теорія ймовірностей і математична статистика» необхідно пройти підготовку і вивчити предмет «Вища математика». Попередні вимоги: студент повинен знати: комбінаторику, техніку інтегрування і диференціювання, теорію рядів, зокрема степеневих, невласні і кратні інтеграли. студент повинен вміти: використовувати засвоєні методи з «Вищої математики» на практиці.

Навчальна дисципліна складається з трьох частин. Перша частина присвячена основам теорії ймовірностей: комбінаториці, класичному і геометричному означенню ймовірностей, основним теоремам теорії ймовірностей. Друга частина стосується поняття випадкової величини. Розглядаються дискретні і абсолютно неперервні випадкові величини і їх характеристики. Третя частина курсу містить вступ в математичну статистику і охоплює такі базові методи побудови статистичних оцінок, як метод моментів і максимальної вірогідності, а також критерій згоди .

1. В.М. Турчин Теорія ймовірностей і математична статистика. Основні поняття, приклади, задачі. – Д.: Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2006. 2. А.Я. Дороговцев, Д.С. Сільвестров, А.В. Скороход, М.Й. Ядренко. Теорія ймовірностей. Збірник задач – К.:Вища школа, 1976. 3. О.М. Радченко. Основи теорії ймовірностей. – К, ВПЦ «Київський університет», 2007. 4. В.В. Михайленко. Теорія ймовірностей, математична статистика та випадкові функції. Курс лекцій: Навчальний посібник. – Житомир:ЖІТІ, 2003.

В даному курсі передбачено проведення занять в обсязі: лекцій – 30 годин, практичних занять – 30 годин; також запланована самостійна робота студентів в обсязі 86 годин. Методи семестрового контролю: контрольні роботи, що проводяться під час практичних занять і індивідуальні домашні завдання. Завершальний підсумковий контроль – залік.

Рівень всіх результатів навчання визначається за результатами написання письмових контрольних робіт. Внесок результатів навчання у підсумкову оцінку: 1.1 – 1.10 [знання] – до 45 %; 2.1 – 2.3 [вміння] – до 45%; 3.1-3.2 [комунікація] – до 5%; 4.1 [автономність та відповідальність] – до 5%; Форми оцінювання: • семестрове оцінювання: Навчальний семестр має три змістовні модулі. Перший оцінюється максимально до 20 балів, другий – до 25 балів, третій – до 15. Домашніх завдання є складовою частиною модуля. Письмові контрольні роботи проводяться після завершення відповідних тем. В курсі передбачені дві поточні контрольні роботи і одна модульна. • підсумкове оцінювання (у формі заліку): форма заліку – письмово-усна. Залікове завдання складається з 1 теоретичного питання і 4 задач. Кожне питання і кожна задача оцінюється від 0 до 8 балів. Всього за залік можна отримати від 0 до 40 балів.

Українська