Інфопакет

Релігійно-етичні системи Далекого Сходу в історичних джерелах

ВК 2.4

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2023/2024

3 Семестр

4

1. Знати концептуально-теоретичну та фактологічну складову історії формування, основних тенденцій та етапів розвитку традиційної релігійно-етичної думки Далекого Сходу. 2. Вміти працювати з релігійно-філософськими творами традиційної далекосхідної інтелектуальної традиції. 3. Комунікація: навички усної презентації магістрантом результатів джерелознавчого аналізу релігійно-філософських творів традиційної далекосхідної інтелектуальної традиції; навички письмової презентації магістрантом результатів опанування ним інтелектуальної спадщини найвидатніших представників далекосхідної етико-філософської традиції. 4. Автономність та відповідальність: довести спроможність самостійно та аргументовано аналізувати проблемні та дискусійні аспекти історії формування, основних тенденцій та етапів розвитку традиційної релігійно-етичної думки Далекого Сходу, обґрунтовувати власне розуміння світоглядних здобутків і прорахунків представників традиційних релігійно-філософських шкіл Китаю і Японії.

Очна форма

1. Знати історію Китаю та Японії. 2. Вміти працювати з історичними джерелами далекосхідного походження. 3. Володіти методологією історичної джерельної критики, історичного аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Дисципліна забезпечує розуміння відображеної у відповідних історичних джерелах категоріальної сутності, змісту й чинників розвитку класичних релігійно-етичних вчень Китаю і Японії, місця традиційних ідеологій у цивілізаційному розвитку суспільств Далекого Сходу.

1. Васильев Л. С. История религий Востока. – Москва: Высш. шк., 1983. – 368 с. 2. Васильев Л. С. Культы, религии, традиции в Китае. – Москва: Вост. лит., 2001. – 488 с. 3. Духовная культура Китая: энциклопедия: В 5 т. / Гл ред. М. Л. Титаренко. – Москва: Вост. лит., 2006-2007. – Т. 1. Философия / Ред. М. Л. Титаренко, А. И. Кобзев, А. Е. Лукьянов. – 727 с.; Т. 2. Мифология. Религия / Ред. М. Л. Титаренко. – 869 с. 4. История китайской философии / Пер. с кит. – Москва: Прогресс, 1989. – 552 с. 5. Китайская философия. Энциклопедический словарь / Ред. М. Л. Титаренко. – Москва: Мысль, 1994. – 573 с. 6. Кобзев А. И. Учение Ван Ян-мина и классическая китайская философия. – Москва: Наука, 1983. – 354 с. 7. Кобзев А. И. Философия китайского неоконфуцианства. – Москва: Вост. лит., 2002. – 606 с. 8. Нагата Х. История философской мысли Японии / Пер. с яп. – Москва: Прогресс, 1991. – 416 с. 9. Нагата Х. История японского материализма / Пер. с яп. – Москва: Мысль, 1990. – 333 с.

Методи викладання: лекція, самостійна робота, семінар, тестове екзаменаційне завдання, письмова відповідь на проблемно-аналітичне питання у формі творчого екзаменаційного есе.

Методи оцінювання: письмовий колоквіум з перевірки самостійної роботи студентів, модульна контрольна робота; усне опитування; виконання рефератів з пропущених або недостатньо опанованих, підсумкове оцінювання: іспит. Форма проведення екзамену – письмова. Оцінюються такі результати навчання студента: навички письмової презентації магістрантом результатів опанування ним інтелектуальної спадщини найвидатніших представників далекосхідної етико-філософської традиції, розуміння основних етапів та ключових подій в розвитку класичної релігійно-етичної думки Китаю і Японії, спроможність самостійно та аргументовано аналізувати проблемні та дискусійні аспекти історії формування, основних тенденцій та етапів розвитку традиційної релігійно-етичної думки Далекого Сходу, обґрунтовувати власне розуміння світоглядних здобутків і прорахунків представників традиційних релігійно-філософських шкіл Китаю і Японії.

Українська