Інфопакет

Історія тюркських народів: історіографічний вимір

ВК 2.3

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2023/2024

3 Семестр

4

1. Знати: термінологічно-понятійний апарат з історіографії тюркських народів; історіографічні етапи дослідження тюркських народів; дослідні установи й історичні школи, які вивчають тюркські народів та країни; головних істориків та їх погляди на історію тюркських народів та країн. 2. Вміти: охарактеризувати соціально-політичний контекст досліджень історії тюркських держав; оцінити історіографічні наративи про тюркські держави; комунікувати щодо підтексту в працях істориків тюркських країн; комунікувати з приводу встановлення помилок та викриття історичних фальсифікацій в працях істориків тюркських народів і держав; автономно та відповідально провести порівняльний аналіз національних кримськотатарської, турецької, гагаузької, азербайджанської, ногайської та іноземної історіографії з актуальних питань історії цих тюркських народів і держав.

Очна форма

1. Знати головні історичні постаті й основні події з історії тюркських народів. 2. Вміти визначати результати та наслідки найважливіших подій історії тюркських народів. 3. Володіти елементарними навичками роботи з навчальною літературою.

Вивчення історіографії тюркських народів. Ознайомлення з історіографічними етапами дослідження життя тюркських країн. З’ясування соціально-політичного контексту досліджень історії тюркських держав. Висвітлення роботи дослідних установ та історичних шкіл із вивчення тюркських народів і країн. Встановлення головних дослідників та з’ясування їх поглядів на історію тюрків. З’ясування підтексту в працях істориків тюркських народів і держав. Характеристика основних історіографічних наративів про тюркські народи. Встановлення помилок та викриття історичних фальсифікацій в працях істориків тюркських країн.

1. Абдакимов А. История Казахстана (с древнейших времен до наших дней). – Алматы,1994. 2. Алиев И. Г. История Азербайджана с древнейших времен до начала XX века. – Баку: Элм, 1995. – 432 с. 3. Бактыгулов Дж. С., Момбекова Ж. К. История кыргызов и Кыргызстана с древнейших времен до наших дней. – Бишкек, 2001. 4. Гагаузы в мире и мир гагаузов. (К 100-летию профессора М. П. Губоглу): В 2 т. – Комбат-Кишинев, 2011. 5. Гасратян М.А., Орешкова С. Ф., Петросян Ю. А. Очерки истории Турции. – М., 1983. 6. Кинросс Лорд. Расцвет и упадок Османской империи. – М., 1999. 7. Гундогдыев Овез. Прошлое туркмен. – Ашхабад, 2012. 8. Киреев Н. История Турции XX век. – М., 2007. 9. Хайруддинов М. А. Этнопедагогика крымскотатарського народа. – К., 2002. 10. Хасанов Б. В., Арифджанов Э. К., Алимов Ш. К., Ирмухамедов Б. А. История Узбекистана: Курс лекций. – Ташкент, 2003.

Методи викладання: лекція, семінарське заняття, самостійна робота.

Методи оцінювання: контрольні роботи (тест), усне опитування, реферат, іспит. Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: семестрове оцінювання (контрольні роботи, усне опитування, реферати) і підсумкове оцінювання (іспит). Загальна сума балів – 100 балів (із них, семестрове оцінювання 60 балів; підсумкове оцінювання (іспит) – 40 балів). Підсумкове оцінювання: форма оцінювання – іспит. Форма проведення іспиту – письмова, види завдань – завдання, які потребують розгорнутих відповідей. Оцінюються такі результати навчання студента як вміти оцінити тенденції й динаміку у розвитку досліджень про тюркські народи і країни; вміти оцінити напрями, зміст, методику й характер досліджень про тюркські народи й держави.

Українська