Інфопакет

Історія палацово-паркового мистецтва країн Сходу

ОК 14

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2023/2024

2 Семестр

4

1. Знати термінологічно-понятійний апарат дисципліни. 2. Знати головні етапи історії палацово-паркового мистецтва. 3. Знати специфіку садово-паркових стилів країн Сходу. 4. Знати історію створення та особливості сучасного використання видатних палацово-паркових комплексів країн Сходу. 5. Вміти класифікувати та систематизувати палацово-паркові об’єкти країн Сходу. 6. Вміти аналізувати досвід використання палаців і парків світу країн Сходу в системі туристичної діяльності. 7. Вміти аналізувати історичні джерела та нормативні документи з питань охорони та збереження палацово-паркових комплексів країн Сходу. 8. Готувати та ухвалювати рішення стосовно рекомендацій, які можуть бути використані в міжнародній практиці, міжнародному туризмі, музейній та пам’ятко-охоронній практиці. 9. Готувати туристичні маршрути по палацам і паркам країн Сходу.

Очна форма

1. Знати основи сходознавства, історико-культурні ресурси країн Сходу. 2. Вміти аналізувати історико-культурний потенціал країн Сходу, філософсько-естетичний клімат історичних епох в країнах Сходу. 3. Володіти елементарними навичками відбору методів та підходів до аналізу явищ матеріальної і духовної культури, історичного аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Дисципліна має комплексний і міждисциплінарний характер, розкриває історію палацово-паркового мистецтва країн Сходу в контексті суспільно-політичного, філософського та естетичного клімату епох, досягнень архітектури та мистецтва, історичної науки. Історія палацово-паркового мистецтва країн Сходу від стародавніх часів до початку ХХ століття аналізується як одне з найвищих досягнень духовної та матеріальної культури людства. Акцентується увага на особливостях використання пам’яток даного типу в екскурсійно-туристичній практиці.

Основна: 1. Білоус В. І. Садово-паркове мистецтво. Коротка історія розвитку та методи створення художніх садів. – К.: Науковий світ, 2001. – 299 с. 2. Ибрагимова А. Ханский дворец в Бахчисарае XVI–XVIII вв. – К.: Видавець Олег Філюк, 2015. – 365 с. 3. Кучерявий В. П. Історія ландшафтної архітектури. Підручник. – Львів: «Новий світ – 2000», 2020 – 702 с. Додаткова: 1. Гамалія К. Синтетичний характер садово-паркового мистецтва // Вісник Львівської національної академії мистецтв. – Вип. 24. – С. 368-381. 2. Жирнов А. Д. Искусство паркостроения. – Львов: Вища школа, 1977. – 208 с. 3. Шубович С. А. Мифопоэтический феномен архитектурной среды: монография / С. А. Шубович; Харьк. нац. акад. гор. хоз-ва. – Х.: ХНАГХ, 2012. – 177 с. 4. W. E. Begley, Garden of the Taj Mahal: A Case Study of Mughal Architectural Planning and Symbolism in J. L. Wescoat and J. Wolschke-Bulmahn, eds., Mughal Gardens, Washington, D.C., 1996, pp. 213-37.

Методи викладання: лекція, семінар, самостійна робота.

Методи оцінювання: контрольна робота (тест), усне опитування, реферат, залік. Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: семестрове оцінювання (контрольні роботи, усне опитування, творче завдання) і підсумкове оцінювання (залік). Загальна сума балів – 100 балів (із них, семестрове оцінювання – максимум 80 балів; підсумкове оцінювання (залік) – максимум 20 балів). Залікова підсумкова робота містить два завдання, кожне з яких оцінюється в 10 балів (відповідь повна, подане власне бачення проблеми). Оцінюються такі результати навчання студента як вміти готувати та ухвалювати рішення стосовно рекомендацій, які можуть бути використані в міжнародній практиці, міжнародному туризмі, музейній та пам’ятко-охоронній практиці; вміти готувати та ухвалювати рішення стосовно рекомендацій, які можуть бути використані в міжнародній практиці, міжнародному туризмі, музейній та пам’ятко-охоронній практиці.

Українська