Генеалогія українських князівських родів (XIV-XVII ст.)
Освітня програма: Історія України
Структурний підрозділ: Історичний факультет
Назва дисципліни
Генеалогія українських князівських родів (XIV-XVII ст.)
Код дисципліни
ВК 1.4
Тип модуля
Вибіркова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Другий
Рік навчання
2023/2024
Семестр / Триместр
3 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
3
Результати навчання
Знати: основи генеалогії, систему складання генеалогічних схем князівських родів України 14-17 ст., образи князівських генеалогів та їхні зразки
Знати: головні князівські роди України 14-17 ст., їх генеалогічні зв’язки та роль в історії
Вміти: критично аналізувати генеалогічні легенди українських князівських родин, історії походження від правлячих династій
Вміти: аналізувати історичні джерела, на основі яких складаються генеалогії князівських родин
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
1. Знати класичні основи складання генеалогічних схем князівських родин; регіональні князівські клани та рівні й ступені залежності їх зв’язків за кровним спорідненням, спільними «першопредками» чи шлюбними зв’язки.
2. Вміти визначати реальність, умовність, віртуальність чи фальшованість генеалогічних схем князівських родин.
3. Володіти елементарними навичками самостійного складання генеалогічних схем й виявлення залежності соціально-політичних факторів історії від кровних зв’язків князівських політичних еліт.
Зміст навчальної дисципліни
Курс передбачає поглиблене знайомство із принципами складання генеалогічних схем 14-17 ст. загалом й для князівських родів зокрема. Розглядаються питання символів генеалогій та кровних стосунків. Показано корпорацію фахівців, які на замовлення князів складали генеалогії. Аналізуються складні процеси формування генеалогічних схем та їхнє застосування конкретними князівськими родинами 14-17 ст. З’ясовується проблема походження від давньоруських Рюриковичів та литовських Гедиміновичів, а також виводу коренів родів з-за кордону. Розкривається роль родинних зв’язків князів у політичному, ідеологічному, військовому, релігійному та економічному напрямах діяльності соціальних еліт.
Рекомендована та необхідна література
. Алфьоров О., Однороженко О. Українські особові печатки XV-XVII ст. за матеріалами київських архівосховищ. Харків, 2008.
2. Войтович Л.В. Княжа доба на Русі: портрети еліти. Біла Церква, 2006.
3. Войтович Л.В. Князівські династії Східної Європи (кінець ІХ – початок XVI ст.): Склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. Львів, 2000.
4. Ворончук І.О. Родоводи волинської шляхти XVI – першої половини XVII ст..: реконструкція родинних структур. К., 2009.
5. Довбищенко М.В. Волинська шляхта у релігійних рухах: кінець XVI – перша половина XVII ст.). К., 2008.
6 Михайловський В. Еластична спільнота: подільська шляхта в другій половині XIV – 70-х роках XVI століття. К., 2012.
7. Однороженко О. Князівська геральдика Волині середини XIV-XVIII ст. Харків, 2008.
8. Однороженко О. Родова геральдика Русо-Влахії (Молдавського господарства) кінця XIV-XVI ст. Харків, 2008.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Лекція, семінар, самостійна робота, контрольна робота, усне опитування, Індивідуальне творче завдання, іспит
Методи та критерії оцінювання
- семестрове оцінювання:
1. Контрольна робота з тем ЗМ1 (тест): РН 1.1.— 10 балів/6 балів*.
2. Контрольна робота з тем ЗМ2 (тест): РН 1.2. – 10 балів/6 балів
3. Оцінювання роботи на семінарських заняттях ЗМ1: РН 2.1. – 15 балів/ 9 балів.
4. Оцінювання роботи на семінарських заняттях ЗМ2: РН 2.2. – 15 балів/ 9 балів.
5. Індивідуальне творче завдання з тем ЗМ1: РН 2.1. – 5 балів/3бали.
6. Індивідуальне творче завдання з тем ЗМ2: РН 2.2. – 5 балів/3бали.
* максимальний бал/ пороговий бал для отримання позитивної оцінки з відповідної форми контролю - підсумкове оцінювання:
- форма на екзамені: письмова.
- максимальна кількість балів, які можуть бути отримані – 40, пороговий бал – 24.
Мова викладання
українська
Викладачі
Ця дисципліна викладаеться наступними викладачами
Кафедри
Наступні кафедри задіяні у викладанні наведеної дисципліни