Інфопакет

Античний Світ та варвари

ВК 3.17

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2023/2024

3 Семестр

3

Знати основний термінологічно-понятійний апарат компаративного історико-археологічного дослідження, основний корпус писемних джерел, що відбивають контакти носіїв античної традиції з варварським оточенням, специфіку конфліктних та безконфліктних моделей культурної взаємодії в античний період, особливості політичних моделей античних суспільств на різних хронологічних етапах та вплив цих факторів на взаємодію з варварським оточенням. Вміти самостійно добирати писемні та археологічні джерела, необхідні для розкриття певної проблеми, співвідносити інформацію писемних джерел з археологічною картиною певного регіону на певний хронологічний відтинок, інтерпретувати археологічні матеріали як відображення економічних та соціальних процесів, визначати фактори, що попвпливали на зміну певної археологічної картини.

До початку вивчення цього курсу студенти мають знати історичну та археологічну періодизації, мати уявлення про методи аналізу історичних та археологічних джерел, а також про специфіку міждисциплінарних досліджень, зокрема – в контексті фронтирних студій та світ-системного підходу. Вміти самостійно збирати та інтерпретувати інформацію про історичні процеси та події доби античності, а також відображення зазначених процесів в археологічних матеріалах; застосовувати компаративні методи, притаманні сучасному історико-археологічному дослідженню. Володіти елементарними навичками критичного аналізу історіографії, критики джерел та історичних реконструкцій на підставі археологічних матеріалів.

Сучасна європейська культура значною мірою детермінована саме культурами античної доби, причому не слід вважати, що йдеться виключно про поступ та засадничі елементи культури середземноморського осердя елліно-римської цивілізації. Це цивілізаційне вогнище протягом тисячі років формувало навкруги себе зону впливу, що позначалася не лише на напівпериферії, а й на периферії, які були замешкані різними групами варварських народів. Пропонований курс покликаний познайомити студентів із механізмами контактів між античними осередками та їхнім варварським оточенням (на прикладах Європейського Барбарікуму), характером взаємовпливів і їхнім значенням для розвитку соціальних інститутів та матеріальної культури Європи. Вивчення цих питань спирається на доволі специфічний корпус джерел: вона вкрай обмежено висвітлена в писемних пам’ятках, тож про значну частину економічних, соціальних і навіть історично-подієвих процесів можна скласти уявлення, спираючись насамперед на археологічні матеріали. Тому курс покликаний не просто познайомити студентів з певними процесами античного періоду, а й на конкретних прикладах аналізу елліно-варварської та римо-варварської взаємодії продемонструвати можливості інтердисциплінарного дослідження, що спираєтьс на різнорідну джерельну базу.

Зубарь В.М. Северный Понт и Римская империя (середина I в. до н. э. — первая половина IV вв. н. э.). — К.: ІА НАН України 1998. Мончинська Магдалена. Велике переселення народів. Історія неспокійної епохи ІV та V століть. – К.: Софія-А, 2009. Щукин М.Б. Готский путь: готы, Рим и черняховская культура. – Санкт-Петербург.: Филологический факультет СПб. ун-тета, 2005. Boardman John. The Greeks Overseas. The Archaeology of Their Early Colonies and Trade. Harmondsworth: Penguin, 1964. Dunbabin T. J. The Western Greeks: The History of Sicily and South Italy from the Foundation of the Greek Colonies to 480 B.C. – Oxford: At the Clarendon Press; New York: Oxford University Press, 1948. Goldsworthy Adrian. Pax Romana. War, Peace and Conquest in the Roman World. – London: Orion Publishing Co, 2016. Heather Peter. The Fall of the Roman Empire: a New History of Rome and the Barbarians (Oxford: Oxford University Press, 2005.

Завдання (навчальні цілі): сформувати в студентів цілісне уявлення про різні моделі та механізми взаємодії цивілізованих та синполітейних варварських суспільств за доби античності. В результаті вивчення курсу студенти повинні засвоїти базовий термінологічно-понятійний інструментарій, а також головні методи комплексного історико-археологічного дослідження складних історичних процесів; вміти критично оцінювати різні групи джерел, а також історіографічний доробок щодо тематики курсу; набути здатності самостійно аналізувати конкретні втілення в археологічному матеріалі результатів культурної взаємодії та міграційних процесів в давнину, а також реконструювати історичні процеси шляхом синтезу результатів аналізу археологічних матеріалів і відомостей писемних джерел.

Семестрове оцінювання: Письмова робота з тем ЗМ. Оцінювання роботи під час семінарських занять. Максимальний бал / пороговий бал для отримання позитивної оцінки з відповідної форми контролю. Підсумкове оцінювання – залік. Оцінюються такі результати навчання студента: вміння самостійно визначати джерельну базу, методи дослідження та теоретичні моделі для інтерпретації культурних процесів, що відбувалися в зонах контактів античної цивілізації з її варварським оточенням, а також характеризувати конкретні моделі згаданої взаємодії з огляду на їхню специфіку в хронологічному та територіальному аспектах. Мінімальний пороговий рівень залікової оцінки, за якої залік вважається складеним – 10 балів. Необхідна умова допуску до заліку: студент не допускається до заліку, якщо під час семестру набрав менше, ніж 50 балів (критично-розрахунковий мінімум). Рекомендований мінімум допуску до заліку 60 балів.

українська