Інфопакет

Краєзнавчна практика

ОК 46

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2023/2024

8 Семестр

3

Знати краєзнавчу термінологію. Знати основні праці з методики, історії краєзнавчих досліджень та краєзнавчого руху в Україні. Знати класифікацію краєзнавчих джерел, методику роботи з історичними джерелами. Знати методику краєзнавчого дослідження. Вміти використовувати різноманітні джерела інформації, аналізувати тематичну літературу. Вміти вести дослідницьку роботу: застосовувати методи краєзнавчих досліджень для вивчення історії окремих регіонів, населених пунктів, історичних пам’яток, родоводів тощо. Самостійно здійснити краєзнавче дослідження (певної місцевості, населеного пункту, пам’ятки тощо). Підготувати звіт про проходження практики Захистити звіт по практиці.

Очна форма

Знати найважливіші факти, події та процеси історичного минулого України, мати базові знання з історичного джерелознавства, історичного краєзнавства, української етнології. Володіти навичками джерельної критики, історичного аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків. Вміти аналізувати джерела та праці з історико-краєзнавчої та етнологічної проблематики. Вміти застосовувати знання та навички під час практичної роботи.

Краєзнавча практика є невід’ємною складовою частиною навчального процесу. У відповідності з навчальним планом студенти історичного факультету ОС «бакалавр» освітньої програми «Історія України та культурна антропологія» проходять краєзнавчу практику у 8 семестрі. Проходження практики є обов’язковою для студентів. Тривалість краєзнавчої практики становить 3 тижні (3 кредити ЄКТС). Практика умовно поділяється на дві частини: пасивну (ознайомлювальну) і активну. Під час проходження пасивної практики студенти знайомляться з внутрішнім розпорядком роботи баз практики, організаційною структурою, планами роботи та діяльністю краєзнавчих відділів, кабінетів краєзнавства, музеїв даних закладів, беруть участь у заходах, які проводяться цими установами, роботі гуртків краєзнавчого напряму тощо. Працівниками закладів (баз практики) проводяться для студентів ознайомлювальні лекції, екскурсії тощо. В особливих умовах проходження практики (карантинних обмежень тощо) пасивна практика здійснюється за окремою програмою, яка передбачає ознайомлювальні онлайн-лекції, екскурсії та ін., які проводять для студентів-практикантів фахівці краєзнавчих установ (баз практики), визначених наказом про практику. Під час проходження активної практики керівники залучають студентів до виконання індивідуальних робіт в установах та на досліджуваних об’єктах. Тож пропонована у програмі структура практики є радше рекомендацією, а не імперативною інструкцією, що вимагає чіткого виконання. В особливих умовах проходження практики студенти обирають тему краєзнавчого дослідження (з переліку, запропонованого кафедрою етнології та краєзнавства історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, або запропонованих базами практики).

Актуальні питання виявлення і дослідження пам’яток історії та культури (на матеріалах зводу пам’яток історії та культури України). – К.,1999. У2-х част. Бабарицька В.К., Короткова А.Я., Малиновська О.Ю. Екскурсознавство та музеєзнавство: навчальний посібник. 2-ге вид. – Київ, 2012. Бондаренко Г.В., Кихтюк В.В. Історична топоніміка: навч. посіб. – Луцьк, 2012. Глушко М. Методика польового етнографічного дослідження. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2008. Грінченко Г.Г. Усна історія: методичні рекомендації з організації дослідження: Для студ. і аспірантів. – Х., 2007. Лєгун Ю.В. Селянська генеалогія. – Вінниця, 2006. Основи краєзнавства: підруч. для студ. закладів вищ. освіти / НАН України, Національна спілка краєзнавців Укра-їни; за ред. О. П. Реєнта; вид. 2-ге, доп. – Київ, 2021. Родовід: науково-метод. посіб. / упоряд. В.В.Томазов. – К., 2000. Прокопчук В.С. Шкільне краєзнавство. Навчальний посібник. – К., 2011.

Завдання полягають у поглибленні та закріпленні знань студентів з вивчених теоретичних курсів, зокрема історичного краєзнавства; простеженні зв’язку краєзнавства з іншими науковими та навчальними дисциплінами; поглибленні знань з методики краєзнавчих досліджень, здобутті навичок застосування методів краєзнавчих досліджень для вивчення історії окремих регіонів, населених пунктів, історичних пам’яток, родоводів тощо; придбанні навичок класифікації краєзнавчих досліджень за основними напрямками; ознайомленні з літературними, довідниковими, бібліографічними та ін. джерелами краєзнавства; ознайомленні з основними організаційними формами краєзнавства; ознайомленні з внутрішньою структурою та діяльністю Національної спілки краєзнавців України, державних наукових установ історичного профілю, закладів туристсько-краєзнавчого напряму, центрів позашкільної роботи, краєзнавчих музеїв тощо; оволодінні навичками роботи з керівництва учнівським гуртком в закладах позашкільної роботи.

Форми оцінювання студентів: 1. Індивідуальне завдання 1: РН 1.1. – 5 балів/ 3 бали. 2. Індивідуальне завдання 2: РН1.2., 1.4. – 15 балів/ 9 балів. 3. Індивідуальне завдання 3: РН1.3., 2.1. – 10 балів/ 6 балів. 4. Індивідуальне завдання 4: РН 2.2. –10 балів/ 6 балів. 5. Індивідуальне завдання 5: РН 3.1. – 30 балів/ 10балів. 6. Підготовка звіту: РН 3.2. –10 балів/ 6 балів. - підсумкове оцінювання: захист звіту (залік) – 20 балів / 12 балів.

українська