ФЕОДАЛЬНЕ МІСТО УКРАЇНИ-РУСИ ІХ–ХІІІ СТ.

Освітня програма: Історія України та культурна антропологія (з поглибленим вивченням іноземних мов)

Структурний підрозділ: Історичний факультет

Назва дисципліни
ФЕОДАЛЬНЕ МІСТО УКРАЇНИ-РУСИ ІХ–ХІІІ СТ.
Код дисципліни
ВК 1.5
Тип модуля
Вибіркова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2023/2024
Семестр / Триместр
5 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
4
Результати навчання
Розуміння застосовуваних способів та методів аналізу матеріалів дослідження. Знати основні етапи розвитку міст Русі та містогенезу в ІХ-ХІІІ ст. Здатність збирати й інтерпретувати відповідні дані. Аналізувати складності в межах спеціалізації для донесення суджень, які відбивають відповідні проблеми створення, формування та розвитку міст. Навички та вміння розробляти і виконувати тематичні дослідження, інтерпретувати дані і робити висновки. Здатність критично використовувати наукові дані та інші історичні джерела інформації. Здійснювати моделювання та аналіз з метою детального вивчення і дослідження питань феодального міста.
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
Знати: основні проблеми та напрямки досліджень історії феодальних міст Русі-України в ІХ–ХІІІ ст. розглянуті у сучасній вітчизняній та зарубіжній історіографії, методи і методологічні підходи у їхньому вивченні; основні етапи історичного розвитку феодального міста Русі; історію формування феодального міста та містогенезу Русі на теренах України в ІХ–ХІІІ ст. Вміти: використовувати сучасні методи історичного пізнання, історичний термінологічно-понятійний апарат; визначати сутність, природу та ґенезу історичних явищ, здійснювати їх аналіз та узагальнення, з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки історичних подій і процесів; самостійно працювати з джерелами по означеній проблематиці, мати навики наукового аналізу історичних джерел, документів, наукової літератури. Володіти елементарними навичками класифікації джерел, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.
Зміст навчальної дисципліни
Однією з соціально-економічних тенденцій розвитку населення ІХ–ХІІІ ст. на теренах України виступає прискорений процес створення, формування і розбудови міст, як центрів влади, ремесла, торгівлі і духовного життя. Прискіплива увага потрібна для з’ясування всіх різноманітних обставин перетворення селищ, городищ, замків східних слов’ян на повноцінні адміністративні і економічні центри племен, регіонів, князівств. Власне, тогочасний розвиток суспільства сприяв прискореному розвиткові середньовічної моделі міст у зв’язку з формуванням державності на території України. Найінформативнішою частиною курсу є описи різнотипових міст Русі розроблені дослідниками по результатах археологічних розкопок. Мета дисципліни – формування у студентів сучасного рівня наукових знань (на інформативному, інтерпретаційному та дискусійних рівнях) з історії формування, розвитку і значення феодального міста Русі-України протягом ІХ–ХІІІ ст.
Рекомендована та необхідна література
Булкин В.А. Археология и вопросы генезиса древнерусского города: трудности и перспективы // Старожитності Русі-України. – К., 1994. Галицько-Волинський літопис / Дослідження. Текст. Коментар / за ред. М.Ф. Котляра. – К., 2002. Грушевський М.С. Історія України-Руси. – Т.І-ІІІ. – К., 1991-1993. Давня історія України: у 3 т. – Т. 3: Слов’яно-руська доба – К., 2000. Котляр Н.Ф. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси ІХ-ХІІІ вв. – К., 1985. Брайчевський М.Ю. Коли і як виник Київ. – К., 1963. Довженок В.Й., Гончаров В.К., Юра Р.О. Давньоруське місто Воїнь. – К., 1966. История Киева в 3-х т. – Т.1. Древний и средневековый Киев. – К., 1982.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Завдання – формування у студентів сучасного рівня наукових знань (на інформативному, інтерпретаційному та дискусійному рівнях) з історії міст Південно-Західної Русі; вміння аналізувати їхнє значення і роль в історії Київської Русі, основні проблеми та напрямки урбанізації у Київській державі у сучасній вітчизняній та зарубіжній історіографії; вироблення у студентів навичок самостійної дослідницької роботи із джерелами означеного періоду та наукового аналізу історичних документів і пам’яток з даної проблематики. Студент має отримати і розвинути інтегральні, загальні та фахові компетентності.
Методи та критерії оцінювання
Семестрове оцінювання: Контрольна робота (тест). Самостійна робота. Реферат. Підсумкова контрольна робота, іспит. Підсумкове оцінювання у формі екзамену: максимальна кількість балів які можуть бути отримані студентом – 40 балів по 100-бальній шкалі; результати навчання які будуть оцінюватись – дві контрольні роботи і реферат; форма проведення і види завдань – письмові завдання у вигляді тестів різного рівня складності і питання для аналітичних висновків та узагальнень; мінімальний пороговий рівень екзаменаційної оцінки, за якої іспит вважається складеним – 24 бали. Необхідна умова допуску до екзамену: студент не допускається до екзамену, якщо під час семестру набрав менше ніж 20 балів (критично-розрахунковий мінімум). Рекомендований мінімум допуску до екзамену 36 балів.
Мова викладання
українська

Викладачі

Ця дисципліна викладаеться наступними викладачами

Кафедри

Наступні кафедри задіяні у викладанні наведеної дисципліни