ЕТНОКУЛЬТУРНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ-РУСИ В І ТИС. Н.Е.
Освітня програма: Історія України та культурна антропологія (з поглибленим вивченням іноземних мов)
Структурний підрозділ: Історичний факультет
Назва дисципліни
ЕТНОКУЛЬТУРНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ-РУСИ В І ТИС. Н.Е.
Код дисципліни
ВК 1.1
Тип модуля
Вибіркова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2023/2024
Семестр / Триместр
3 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
3
Результати навчання
Розуміння застосовуваних способів та методів аналізу матеріалів дослідження
Здатність збирати й інтерпретувати відповідні дані етнокультурної історії
Вміти використовувати методику, термінологію та узагальнення щодо конкретних історичних подій та процесів
Аналізувати складності в межах спеціалізації для донесення суджень, які відбивають відповідні міжкультурні та міжетнічні проблеми
Навички та вміння розробляти і виконувати тематичні дослідження, інтерпретувати дані і робити висновки
Здатність критично використовувати наукові дані та інші історичні джерела інформації
Здійснювати моделювання та аналіз з метою детального вивчення і дослідження питань етнокультурної історії
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати: основні етапи слов’янського етногенезу; витоки формування українського народу та культурогенез інших етносів, що проживали на теренах сучасної України в І тис. н.е., основні проблеми і напрямки етнокультурогенезу населення України в І тис. н.е. у сучасній вітчизняній та зарубіжній історіографії, методи і методологічні підходи в їхньому вивченні;
вміти: використовувати сучасні методи історичного пізнання, історичний термінологічно-понятійний апарат; визначати сутність, природу та ґенезу історичних явищ, здійснювати їх аналіз та узагальнення, з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки історичних подій і процесів; самостійно працювати з джерелами по означеній проблематиці, мати навики наукового аналізу історичних джерел, документів, наукової літератури.
Володіти елементарними навичками класифікації джерел, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.
Зміст навчальної дисципліни
Однією з тенденцій розвитку населення І тис. н.е. на теренах України є етнічна ідентифікація окремих груп людей через сферу поглибленого пізнання походження, етнічної історії, культури, створених цінностей тощо. Прискіплива увага потрібна для з’ясування всіх різноманітних обставин способу життя різних етнічних форматів – від етносу до окремого етнічного носія (етнофора). Власне, тогочасні тенденції підштовхували народи до своєрідного етнічного симбіозу, не тільки у підтриманні етнічної традиційності, але й розвиненню нових етнокультурних якостей.
Мета дисципліни – формування у студентів сучасного рівня наукових знань (на інформативному, інтерпретаційному та дискусійних рівнях) з етнокультурної історії населення України в І тис. н.е.
Рекомендована та необхідна література
Абашина Н.С., Козак Д.Н., Синиця Є.В., Терпиловський Р.В. Давні слов’яни. Археологія та історія. / Навчальний посібник. – К., 2012.
Баран В.Д. Давні слов’яни. – К., 1998.
Баран В.Д., Баран Я.В. Історичні витоки українського народу. – К., 2002.
Баран В.Д., Козак Д.Н., Терпиловський Р.В. Походження слов’ян. – К., 1991.
Баранов И.А. Таврика в епоху средневековья. – К., 1990.
Етнічна та етнокультурна історія України: У 3 т. – Т. 1. Кн. 2. – К., 2005
Давня історія України: У 3 т. - Т. 3. – К., 2000.
Плохій С. Походження слов’янських націй. К.: Критика, 2017. 456 с.
Этнокультурная карта территории Украинской ССР в І тыс. н.э. – К., 1985.
Сухобоков О.В. Дніпровське лісостепове Лівобережжя у VІІІ – ХІІІ ст. – К., 1992.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Завдання – характеристика традиційних культурно-побутових рис слов’янського етносу, етапів етногенезу, витоків формування українського народу; з’ясування основних проблем та напрямків культурогенезу інших етносів, що проживали на теренах України в І тис. н.е. та їх взаємовпливи зі слов’янами; аналіз культурогенезу того періоду у вітчизняній та зарубіжній історіографії, методів і методологічних підходів в їхньому вивченні; вироблення у студентів навичок самостійної дослідницької роботи із джерелами означеного періоду. Студент має отримати і розвинути інтегральні, загальні та фахові компетентності.
Методи та критерії оцінювання
Семестрове оцінювання: Контрольна робота. Самостійна робота. Реферат. Підсумкова контрольна робота: залік. Підсумкове оцінювання у формі заліку: максимальна кількість балів які можуть бути отримані студентом – 40 балів по 100-бальній шкалі; результати навчання які будуть оцінюватись – дві контрольні роботи і реферат; форма проведення і види завдань – письмові завдання у вигляді тестів різного рівня складності і питання для аналітичних висновків та узагальнень; мінімальний пороговий рівень оцінки, за якої залік вважається складеним - для отримання загальної позитивної оцінки з дисципліни оцінка за залік не може бути меншою 36 балів (рекомендований мінімім). Студент не допускається до заліку, якщо під час семестру набрав менше ніж 24 бали (рекомендований мінімім).
Мова викладання
українська
Викладачі
Ця дисципліна викладаеться наступними викладачами
Кафедри
Наступні кафедри задіяні у викладанні наведеної дисципліни