Історія України (середина ХVІІ ст. - кінець ХVІІІ ст.)
Освітня програма: Історія України та культурна антропологія (з поглибленим вивченням іноземних мов)
Структурний підрозділ: Історичний факультет
Назва дисципліни
Історія України (середина ХVІІ ст. - кінець ХVІІІ ст.)
Код дисципліни
ОК 14
Тип модуля
Обов’язкова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2023/2024
Семестр / Триместр
3 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
5
Результати навчання
Знати: основні події історичного минулого українських земель XVII – XVIII ст.
Знати: історію українського повсякдення та ментальних проявів соціуму на різних горизонтальних і вертикальних рівнях
Вміти: критично аналізувати джерела внутрішнього й зовнішнього походження щодо історії України XVII – XVIII ст.
Вміти: аналізувати історичні джерела, на основі яких здійснюється реконструкція історичних процесів
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
Попередні вимоги до опанування або вибору навчальної дисципліни:
Знати: політичну історію доби Середньовіччя, виділити й обговорювати дискусійні й невирішені проблеми. Особливості розвитку політичних систем, соціального устрою, економічних моделей домодерного часу в Центрально-Східній Європі.
Вміти: вільно володіти елементарними методами критики історичних джерел, криттичного осмислення історфографії.
Володіти елементарними навичками самостійного виявлення залежності соціальнополітичних факторів історії від різних чинників внутрішнього та зовнішнього, а також ментального спрямування.
Зміст навчальної дисципліни
Курс передбачає ознайомлення студентів із сучасними інтерпретаційними моделями вивчення історії України ранньомодерної доби. Політичні, соціальні, економічні процеси, а також феномени культурного життя й повсякдення викладаються в рамках широкого соціо-культурного підходу на тлі загальноєвропейської історії, залученням порівняльного підходу з країнами Сходу та Заходу. Велика увага приділяється антропологічній складовій історії – ідентичності, мові, комунікаціям, світу повсякденного життя, міжкультурним контактам. Лекційний курс має виробити в студентів панорману картину бачення ранньомодерного часу в Україні, як самостійної соціокультурної епохи, яка в короткі терміни акумулювала й адаптувала до практичного вжитку найважливіші здобутки європейської цивілізації, підготувавши її прорив у наступну історичну епоху.
Мета дисципліни – сформувати базовий рівень знань з історії України періоду раннього Нового часу на основі здобутків сучасної вітчизняної та зарубіжної історіографії. Показати місце української компоненти Речі Посполитої, Козацького Гетьманату, а також у контексті загальноєвропейської історії означеного періоду.
Рекомендована та необхідна література
Брехуненко В. Східна брама Європи. Козацька Україна середини XVII - XVIII ст. Київ: Темпора, 2014
Горобець В. «Волимо царя східного». Український гетьманат і російська династія до і після Переяслава. – К.: Критика, 2007.
Грушевський М.С. Історія України-Руси. – Т.7-10. – К., 1991-1996.
Історія Центрально-Східної Європи. - Львів, 2001.
Камінський А. Історія Речі Посполитої, як історія багатьох народів, 1505 – 1795 /Пер.з польськ. – К.: Наш Час, 2011
Когут З. Коріння ідентичності. Студії з ранньомодерної та модерної історії України. К., 2004. 7. Когут З. Російський централізм і українська автономія. Ліквідація Гетьманщини, 1760–1830. – Київ, 1996
Плохій С., Крижанівський О. Історія церкви та релігійної думки в Україні у 3. кн.: - Кн.3: Кінець XVI – середина XIX ст. - Київ: Либідь. 1994
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Завдання (навчальні цілі) полягають у розвитку теоретичних та практичних компетенцій студентів стосовно вивчення історії України через призму різножанрових історичних джерел епохи; поглибленні теоретичних знань політичної, соціальної та ментальної історії та вмінь віднаходити в загальних процесах української історії «людський фактор» через антропологічний підхід до аналізу історичних процесів; розвинути вміння критичного ставлення студентів до усталених офіційних схем історичних періодів.
Методи та критерії оцінювання
Семестрове оцінювання: Контрольна робота з тем. Оцінювання усних відповідей на семінарських заняттях. Індивідуальне творче завдання. * максимальний бал / пороговий бал - підсумкове оцінювання: форма іспиту: письмова. Максимальна кількість балів, які можуть бути отримані – 40, пороговий бал – 24. Оцінюються такі результати навчання студентів: теоретичні знання курсу, критичні вміння аналізувати історичні документи та матеріали, здібності до розбору наукової літератури. Форма проведення іспиту – письмова, види завдань - завдання білету триступеневі: теоретичне завдання - 30%, практичне завдання - 30%; творче завдання 40%. - мінімальний пороговий рівень екзаменаційної оцінки, за якої іспит вважається складеним – 24 бали. Необхідна умова допуску до іспиту: студент не допускається до іспиту, якщо впродовж семестру набрав менше ніж 20 балів. Рекомендований мінімум допуску до екзамену – 36 балів.
Мова викладання
українська
Викладачі
Ця дисципліна викладаеться наступними викладачами
Кафедри
Наступні кафедри задіяні у викладанні наведеної дисципліни