Історія України (середина ХІV ст. - ХVІІ ст.)
Освітня програма: Історія України та культурна антропологія (з поглибленим вивченням іноземних мов)
Структурний підрозділ: Історичний факультет
Назва дисципліни
Історія України (середина ХІV ст. - ХVІІ ст.)
Код дисципліни
ОК 13
Тип модуля
Обов’язкова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2023/2024
Семестр / Триместр
2 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
5
Результати навчання
Знати: основні події історичного минулого українських земель 14 – середини 17 ст.
Знати: історію українського повсякдення та ментальних проявів соціуму на різних горизонтальних і вертикальних рівнях
Вміти: критично аналізувати джерела внутрішнього й зовнішнього походження щодо історії України 14 – середини 17 ст.
Вміти: аналізувати історичні джерела, на основі яких здійснюється реконструкція історичних процесів
Навички та вміння розробляти і виконувати тематичні дослідження, інтерпретувати дані і робити
висновки
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
Знати: досконало осягнути політичну історію доби та вичленувати дискусійні й невирішені проблеми; вивчити історію повсякдення та через неї проникнути у специфіку доби і людини цієї доби, навчитися розуміти цю людину й мислити її категоріями та призвичаєннями задля фахового засвоєння історичного минулого. Студенти мають вільно володіти матеріалом історичних джерел та всією новітньою історіографією.
Вміти: головною вимогою до студентів є вміння читати, розуміти та тлумачити джерела 14 – середини 17 ст., що становлять основу історичних студій означеного періоду; навчитися самостійно розбирати кожне джерело і здобувати з нього „факти” методом фахового залучення текстологічних знань
Володіти елементарними навичками самостійного виявлення залежності соціальнополітичних факторів історії від різних чинників внутрішнього та зовнішнього, а також ментального спрямування.
Зміст навчальної дисципліни
Курс передбачає ознайомлення студентів із сучасними системами реконструкції, декодування та інтерпретації українського середньовіччя та ранньомодерної доби. Лекції мають подвійну складову: половина часу відводиться політичній, військовій, соціальній, культурній історії, а інша – історії повсякдення, ментальній сфері, нетрадиційним історичним темам, які є топовими в сучасній світовій історіографії. Під час семінарських занять у студентів випрацьовуються навички самостійної роботи з джерелами означеної доби та розвиваються способи аналізу різнопланових історичних документів і пам’яток.
Мета дисципліни – дати сучасний рівень наукових знань з історії українського середньовіччя та ранньомодерної доби. Показати місце українських земель в історії Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, а також у контексті загальноєвропейської історії означеного періоду.
Рекомендована та необхідна література
Антонович В.Б. Моя сповідь. Вибрані історичні та публіцистичні твори. – К., 1995.
Грушевський М.С. Історія України-Руси. – Т.4-8. – К., 1991-1996.
Дворнік Ф. Слов’яни в європейській історії та цивілізації. К., 2000.
Зашкільняк Л., Крикун М. Історія Польщі. Львів, 2002.
Історія Центрально-Східної Європи. Львів, 2001.
Когут З. Коріння ідентичності. Студії з ранньомодерної та модерної історії України. К., 2004.
Русіна О. Україна під татарами та Литвою. К., 1999.
Ульяновський В.І. Історія Церкви та релігійної думки в Україні. Т.1-2. К., 1994.
Шабульдо Ф.М. Земли Юго-Западной Руси в составе ВКЛ. К., 1987.
Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. К., 2005.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Завдання (навчальні цілі) полягає в розвитку теоретичних та практичних компетенцій студентів стосовно вивчення історії України через призму різножанрових історичних джерел епохи; поглибленні теоретичних знань політичної, соціальної та ментальної історії та вмінь віднаходити в загальних процесах української історії «людський фактор» через антропологічний підхід до аналізу історичних процесів; розвинути вміння критичного ставлення студентів до усталених офіційних схем історичних періодів.
Методи та критерії оцінювання
Семестрове оцінювання: Контрольна робота з тем. Оцінювання усних відповідей на семінарських заняттях. Індивідуальне творче завдання з тем. * максимальний бал / пороговий бал. Підсумкове оцінювання: форма іспиту: письмова. Максимальна кількість балів, які можуть бути отримані – 40, пороговий бал – 24. Оцінюються такі результати навчання студентів: теоретичні знання курсу, критичні вміння аналізувати історичні документи та матеріали, здібності до розбору наукової літератури. Форма проведення іспиту – письмова, види завдань - завдання білету триступеневі: теоретичне завдання - 30%, практичне завдання - 30%; творче завдання 40% (самостійно вирішити дослідницьку ситуацію). - мінімальний пороговий рівень екзаменаційної оцінки, за якої іспит вважається складеним – 24 бали. Необхідна умова допуску до іспиту: студент не допускається до екзамену, якщо впродовж семестру набрав менше ніж 20 балів (критично-розрахунковий мінімум). Рекомендований мінімум допуску до іспиту – 36 балів.
Мова викладання
українська
Викладачі
Ця дисципліна викладаеться наступними викладачами
Кафедри
Наступні кафедри задіяні у викладанні наведеної дисципліни