Теорія та практика перекладу (турецька мова)

Освітня програма: Сходознавство

Структурний підрозділ: Історичний факультет

Назва дисципліни
Теорія та практика перекладу (турецька мова)
Код дисципліни
ВК 1.3.
Тип модуля
Вибіркова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2023/2024
Семестр / Триместр
8 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
7
Результати навчання
Знати базову фахову термінологію (перекладознавчі терміни) курсу «Теорія та практика перекладу (турецька мова)». Знати правила оформлення реферативного перекладу, основи усного послідовного перекладу та повного письмового перекладу. Знати лексичний мінімум різних стилів (розмовного, художнього, публіцистичного) у межах тем, визначених цією програмою. Знати основні лексичні, граматичні та стилістичні особливості різних стилів мовлення (публіцистичного, художнього, розмовного). Вміти користуватися двомовними, тлумачними, фразеологічними словниками. Вміти вільно перекладати самостійно газетні суспільно-політичні й художні тексти з турецької та на турецьку мову; здійснювати реферативний, дескриптивний, і літературний переклад текстів. Вміти здійснювати контекстуальні заміни, перекладацькі трансформації, які забезпечують адекватність перекладу. Володіти навичками ведення дискусій під час обговорення тем з курсу «Теорія та практика перекладу (турецька мова)»
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
1. Успішне опанування курсів: Східна мова (турецька): базовий рівень, Східна мова (турецька): середній рівень; 2. Знання теоретичних основ загальної теорії перекладу, шляхів досягнення адекватного перекладу й основних моделей перекладацької діяльності; 3. Володіння навичками ведення дискусій під час обговорення тем з курсу «Теорія та практика перекладу (турецька мова)» та володіння елементарними навичками мовної та мовленнєвої компетенції на рівні В 1.
Зміст навчальної дисципліни
У межах дисципліни відбувається відпрацювання студентами-сходознавцями історичного факультету перекладацьких компетенцій, які полягають у адекватному відтворюванні повного тексту оригіналу з урахуванням лексичних, граматичних та стилістичних особливостей обох мов. Викладення матеріалу передбачає стислий, простий та спрямований на максимальне практичне використання характер. Завдання доповнюються різноманітним матеріалом: текстами різного тематичного, жанрового і стилістичного спрямування. Використовуються аудіо- та відеоматеріали для розвитку навичок усного та письмового перекладу. Надається характеристика базових перекладацьких трансформацій, які забезпечують формування у студентів мовної та перекладацької компетенції.
Рекомендована та необхідна література
1. Коптілов В. В. Теорія і практика перекладу: Навчальний посібник. – Київ: Юніверс, 2002. – 280 с. 2. Корунець І. В. Вступ до перекладознавства. Підручник. – Вінниця: Нова Книга, 2008. – 512 с. 3. Пілик В. В. Турецький газетний заголовок як елемент лінгвоструктури тексту та його залежність від типу повідомлення. Мовні та концептуальні картини світу. – 2004. – Вип. 12. – С. 171-175. 4. Покровська І. Л. Ділова турецька мова: Навчальний посібник. – К: Видавництво Ліра-К, 2019. – 120 с. 5. Сорокін С. В. Практичний курс перекладу з турецької мови. – Ч. І. Переклад газетно-інформаційних текстів: навч. посібник. – К.: ВЦ КНЛУ, 2010. – 294 с. 6. Tелешун К. О. Практикум з перекладу турецької мови для студентів 2-3 курсів. – К.: Четверта хвиля, 2006. – 84 с. 7. Чередниченко О. І. Про мову і переклад. – К.: Либідь, 2007. – 248 с. 8. Чубрикова О. О. Особливості використання та перекладу поширених речень у газетному стилі [на прикладі газети «Hürriyet»] СС, 2004. – № 1. – С. 160-170.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
практичні заняття, самостійна робота, вправи, тести, письмова робота, творчі завдання, вправи, робота зі словниками, аудіювання, дослідницька робота, усні виступи, дослідницькі завдання. Іспит.
Методи та критерії оцінювання
Студенти, які набрали сумарно меншу кількість балів, ніж критично-розрахунковий мінімум – 36 балів, до складання іспиту не допускаються. Для студентів, які упродовж семестру не досягли мінімального рубіжного рівня оцінки (36 балів) проводиться підсумкова семестрова контрольна робота, а також оцінюються творчі роботи за темами курсу. Максимальна оцінка за додаткові форми оцінювання не може перевищувати 40% підсумкової оцінки (до 40 балів за 100 – бальною шкалою). Семестрову підсумкову оцінку формують бали, отримані студентом у процесі виконання заявлених видів та форм навчання, та бали, отримані на іспиті, максимальний розподіл здійснюється за таким алгоритмом: 60 балів (60%) – семестровий контроль і 40 балів (40%) – іспит).
Мова викладання
українська

Викладачі

Ця дисципліна викладаеться наступними викладачами

Кафедри

Наступні кафедри задіяні у викладанні наведеної дисципліни