Оцифрування документальної спадщини: технології та управління

Освітня програма: Архівістика та управління документацією

Структурний підрозділ: Історичний факультет

Назва дисципліни
Оцифрування документальної спадщини: технології та управління
Код дисципліни
ВК.2.9
Тип модуля
Вибіркова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2023/2024
Семестр / Триместр
8 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
4
Результати навчання
1.1 Знати витоки та наукові засади організації процесів цифровізації документальної спадщини, тенденції цифрової трансформації архівних і бібліотечних зібрань 1.2 Знати програми збереження цифрової спадщини 1.3 Знати засади планування процесу оцифрування, стандарти описування оцифрованих документів 2.1 Вміти здійснювати порівняльний аналіз стратегії діяльності архівних установ у сфері цифровізації документальних ресурсів, генерувати нові ідеї 2.2 Вміти оцінювати можливості застосування новітніх інформаційно-комп’ютерних та комунікаційних технологій для організації доступу до цифрових ресурсів 2.3 Вміти застосовувати методи інформаційно-комунікативних технологій в архівних дослідженнях та презентаційній діяльності
Форма навчання
Попередні умови та додаткові вимоги
1. Знати джерельну базу, історіографію, основні етапи становлення та розвитку українського та зарубіжного архівознавства. 2. Вміти здійснювати пошук наукової інформації, користуватися електронними ресурсами та базами даних, аналізувати одержану інформацію та використовувати її у навчальному процесі. 3. Володіти навичками роботи з технічними засобами та інформаційними ресурсами, методами джерелознавчого аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.
Зміст навчальної дисципліни
Вивчаються проблеми оцифрування документів як інноваційний спосіб збереження історико-культурної спадщини. Розглядаються процеси цифровізації в архівній і бібліотечній сферах крізь призму національного та зарубіжного досвіду, аналізуються програми збереження цифрової спадщини, зокрема, «Пам’ять світу» («Memory of the World»), «Хартія про збереження цифрової спадщини» («Charter on the Preservation of Digital Heritage»). Окрема увага приділяється питанням планування процесу оцифрування, визначення правил доступу до цифрових ресурсів відповідно до архівного законодавства та авторських прав (локальний, публічний або обмежений доступ), визначення стандартів метаданих (описових, адміністративних, технічних, правових), ознайомлення студентів з універсальними описовими стандартами, зокрема ISAD(G) – архівного описування, затверджений Міжнародною радою архівів, MARC-AMC – для архівної інформації, MARC –для архівних документів і рукописів, визначення форматів зберігання зображень (TIFF, JPG). Студенти знайомляться з принципами організації системи опису об’єктів, обліку та управління цифровим ресурсом, з основними підходами до інтеграції ресурсів (збирання метаданих до єдиного зведеного каталогу, збирання метаданих та електронних ресурсів до єдиного сховища), проблемами збереження створеного цифрового ресурсу, підтримки та забезпечення доступу до інформації.
Рекомендована та необхідна література
1. Дубровіна Л.А. Основні положення концепції комп’ютеризації архівної справи в Україні // Студії з архівної справи та документознавства. – К., 1998. – Т.3. – С.6–17. 2. Ємельянова Т. Аудіовізуальні колекції: оцифрування та доступ (на прикладі Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного) // Вісник Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Історія. 2016. Вип. 3. С. 33–35. 3. Калакура Я., Палієнко М. Концептуалізація електронного архівознавства в контексті цифровізації українського суспільства // Архіви України. 2021. No 3. С.36–65. 4. Лобузін І. В. Оцифрування історико-культурної спадщини: технологія та управління // Реєстрація, зберігання і обробка даних. 2012. Т. 14. No 3. С. 104–114. 5. Лобузіна К. В., Бодак О. П. Створення страхового фонду цифрових копій унікальних документів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського // Рукописна та книжкова спадщина України. 2012. Вип. 15. С. 145–149.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Лекція, семінар, самостійна робота
Методи та критерії оцінювання
- семестрове оцінювання: 1. Контрольна робота з тем ЗМ1 (тест): РН 1.1 — 10 балів/ 6 балів*. 2. Контрольна робота з тем ЗМ2 (тест): РН 1.3 — 10 балів/ 6 балів. 3. Індивідуальне завдання 1: РН 1.1, 2.1 - 10 балів/ 6 балів. 4. Індивідуальне завдання 2: РН 2.2, 2.3 - 10 балів/ 6 балів. 5. Опитування з тем ЗМ1: РН 1.1, 1.2 – 10 балів/ 6 балів. 6. Опитування з тем ЗМ2: РН 1.3 – 10 балів/ 6 балів. 7. Підсумкова контрольна робота (залік): РН 1.2, 1.3 - 40 балів / 24 бали. * максимальний бал/ пороговий бал для отримання позитивної оцінки з відповідної форми контролю. - підсумкове оцінювання: - форма оцінювання – залік; - максимальна кількість балів, які може отримати студент – 40 балів
Мова викладання
Українська

Викладачі

Ця дисципліна викладаеться наступними викладачами

Кафедри

Наступні кафедри задіяні у викладанні наведеної дисципліни