Інфопакет

Правова охорона Конституції

ВБ.01.03.13

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2023/2024

3 Семестр

4

Здатність аналізувати й узагальнювати існуючі концепції, доктрини, позиції вітчизняних і зарубіжних науковців, експертів щодо правової охорони Основного Закону, елементів її системи, орієнтуватися в практиці застосування судами України норм Конституції України, застосовувати одержані теоретичні знання в науково-дослідницькій та педагогічній діяльності, самостійно вирішувати практичні завдання, використовувати відповідні положення Конституції України та законів України; навички складання процесуальних документів конституційного провадження; навички обґрунтовування нормативної та фактичної основ правової проблеми, виходячи із сучасного регулювання відповідних правовідносин нормами чинного законодавства України, а також із застосуванням порівняльної правової практики в зарубіжних державах.

Очна форма

Розуміє сутність та зміст наукових і нормативних підходів щодо основних складових правової охорони конституції. Аналізує та критично осмислює інституційні складові правової охорони Конституції, форми та способи реалізації (здійснення) установчої влади, проблеми вдосконалення системи правової охорони Конституції України та підвищення ефективності її функціонування. Досить вільно пропонує конкретні варіанти вирішення правової проблеми, виходячи із конкретного набору даних по певній правовій проблемі та актуальному чинному законодавству України. Орієнтується в змісті нормативних актів, які регулюють питання предмету цієї навчальної дисципліни, основних правових позицій Конституційного Суду України з питань реалізації та захисту прав людини, реалізації форм безпосередньої демократії, діяльності вищих органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Досліджуються питання генези, природи, змісту, системи та механізму правової охорони конституції, розглядаються наукові концепції, нормативне регулювання та судова практика щодо питань забезпечення (гарантування), реалізації конституцій, виокремлюється та конкретизується роль і значення Українського народу, Президента України, органів державної влади та місцевого самоврядування як суб’єктів правової охорони Конституції України, місця і ролі інститутів громадянського суспільства в механізмі охорони Конституції України та аналогічних суб’єктів і інститутів у зарубіжних державах. Вивчається практика застосування судами України норм Конституції України. Оволодіння студентами питань, що складають зміст цієї навчальної дисципліни, обумовлений необхідністю вироблення уявлень про оптимізацію та підвищення ефективності функціонування механізму правової охорони Конституції в національній правовій системі.

1. Конституційне право: підручник / за заг редакцією М.І. Козюбри. К.: Ваіте, 2021. 528 c. 2. Бориславська О. М. Європейська модель конституціоналізму: системно-аксіологічний аналіз : монографія / О. М. Бориславська. Харків : Право, 2018. 384 с. 3. Різник С.В. Конституційність нормативних актів: сутність, методологія оцінювання та система забезпечення в Україні: монографія / С.В. Різник.-Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2020. 542 с. 4. Черняк Є.В. Охорона Конституції України та конституцій зарубіжних країн: конституційно-порівняльний аналіз: монографія. Київ: Видавництво Ліра-К, 2020. 592 с. 5. Constitutional Courts in Post-Soviet States. Between the model of a state of law and its local application (studies in Politics, Security and Society). Jacek Zalesny (ed.). Peter Lang GmbH, Internationaler Verlag der Wissenschaften., 2019. 628 p. 6. Manasyan A. Constitutional Stability as an Important Prerequisite for Stable Democracy / Yerevan : «Hayrapet» publishing house, 2020. 256 p.

Лекції і семінарські заняття на засадах активного застосування методу Сократа та сократівського діалогу, експрес опитування, участь в дискусії, case study. Заплановано вирішення ситуаційних задач; тестування; написання студентами есе; експрес опитування; виконання індивідуальних завдань, модульні контрольні роботи.

Застосовується поточний та підсумковий контроль. Методи оцінювання - вид роботи/діяльності здобувача, за яким буде оцінюватися рівень досягнення результатів навчання (індивідуальна робота, самостійна робота тощо і мінімальний пороговий рівень, після досягнення якого зараховується позитивна оцінка) – та критерії оцінювання доводяться до відома здобувачів перед початком вивчення дисципліни викладачем, який веде семінарські заняття. При поточному та підсумковому контролі оцінці підлягають: рівень «Знання», «Розуміння», «Застосування», «Аналіз»/»Синтез»/»Оцінка». Максимальна кількість балів, яку у сукупності може набрати здобувач при поточному контролі – 40, при підсумковому – 60. Підсумкова оцінка з дисципліни виставляється за 100-бальною шкалою (за шкалою оцінювання ECTS) та національною шкалою.

українська