Інфопакет

Інформаційна деліктологія

ВБ.1.7.

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2023/2024

3 Семестр

4

Аналізувати проблеми, пов’язані з удосконалення практики запобігання інформаційних правопорушень. Вміти розв’язувати складні задачі і правові проблеми відновлення і захисту інформаційних прав потерпілих, їх майнового стану з урахуванням європейських стандартів, що потребує оновлення та інтеграції знань, часто в умовах неповної/недостатньої інформації та суперечливих вимог. Вміти організовувати та проводити розробку стратегій і тактик доведення та спростування обраних правових позицій з метою захисту порушених інформаційних прав сторони справи, визначати характер підвідомчості та підсудності конкретних прав про порушення інформаційних прав фізичних або юридичних осіб на основі норм процесуального законодавства України. Вміти формулювати на основі норм чинного законодавства плани заходів з протидії інформаційним правопорушенням в діяльності суб’єктів публічної адміністрації, підприємств, установ та організацій, обґрунтовувати необхідність їх застосування.

Очна форма

Попередні вимоги до опанування навчальної дисципліни: 1. Знати поняття, ознаки та основні критерії класифікації інформаційних правопорушень, загальну компетенцію суб’єктів публічної адміністрації, до компетенції яких належить здійснення заходів щодо запобігання інформаційних правопорушень, забезпечення правової охорони та захисту соціальних цінностей, що існують в інформаційній сфері. 2. Вміти визначати предмет та юридичне призначення деліктології в системі юридичних наук, які досліджують інформаційну сферу, застосовувати основні види засобів запобігання інформаційних правопорушень, забезпечення правової охорони та захисту соціальних цінностей, які існують в інформаційній сфері. 3. Володіти елементарними навичками застосування основних правових позицій Верховного Суду та Європейського Суду з прав людини у справах щодо забезпечення правової охорони і захисту інформаційних прав особи, порушених у зв’язку із вчиненням інформаційних правопорушень.

При вивченні дисципліни розкриваються за принципом архітектоніки такі питання: 1) предмет, методи, система та джерела науки інформаційної деліктології; 2) злочини у сфері використання інформаційно-комунікаційних технологій: їх сутність, види, особливості складів, механізм запобігання вчинення; 3) поняття, особливості та попередження адміністративних інформаційних правопорушень та забезпечення публічного інформаційного правопорядку; 4) правова природа, сутність, види та особливості запобігання вчинення дисциплінарних інформаційних проступків, цивільних інформаційних деліктів, інформаційних деліктів у сфері господарювання. Набуватимуться нові знання щодо доктринальних поглядів на формування інформаційної деліктології, як комплексної юридичної науки, ознайомлення студентів з основними вимогами, що висуваються до діяльності щодо виявлення і усунення правових конфліктів у національному інформаційному просторі.

1. Галинська К. Ю. Адміністративно-правове забезпечення інформаційного правопорядку в Україні : дис. ... канд. юрид. наук. Київ, 2016. 188 с. 2. Заярний О. А. Правове забезпечення розвитку інформаційної сфери України: адміністративно-деліктний аспект : монографія. Херсон : Видавничий дім "Гельветика", 2017. 700 с. 3. Пацурія Н. Б., Заярний О. А. Кіберстрахування як засіб забезпечення господарського правопорядку в інформаційній сфері: поняття, механізм та умови реалізації. Право України. 2021. № 7. С. 13–29. 4. Zaiarnyi O. A. Information Delictology as a New Legal Science: Issues of the Principal Sense-Making Elements Formation / Legal scholarly discussions in the XXI century : collective monograph / S. V. Album, O. V. Dykyi, V. Synth, A. Ye. Fomenko, etc. Lviv-Toruń : Liha-Pres, 2019. P. 295–318.

Вивчення дисципліни передбачає проведення лекцій, семінарських занять, самостійна робота, індивідуальні завдання, колоквіум, розв’язання казусу.

Види поточного контролю обираються викладачем, який веде семінарські заняття, за погодженням з лектором та у відповідності з робочою програмою навчальної дисципліни. Видами поточного контролю можуть бути: вирішення практичних казусів, експрес-опитування, доповідь, підготовка проектів індивідуальних чи нормативно-правових актів, модульні контрольні роботи, проміжний контроль. При поточному контролі під час семінарських занять оцінці підлягають: рівень знань, продемонстрований студентом у відповіді, активність при обговоренні питань семінарського заняття, систематичність роботи на заняттях, результати виконання домашніх завдань. Для студентів, які упродовж семестру не набрали мінімальну кількість балів проводиться заключна контрольна робота, максимальна оцінка за яку не може перевищувати 24 бали. Для студентів, які набрали 22-23 бали, викладач, який веде семінарські заняття, надає можливість отримати додаткові бали шляхом проведення усного опитування.

Українська