Інфопакет

Методологія та організація наукових юридичних досліджень

ОК2

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2023/2024

1 Семестр

3

Формування у студентів, які навчаються у магістратурі, системи знань про основи методології дослідження юридичних феноменів, про правила організації та оформлення діяльності у сфері дослідження державно – правової дійсності, усвідомлення та розуміння студентами магістратури специфіки предмету навчальної дисципліни «Методологія та організація наукових юридичних досліджень», місця та значення методу та методології для здійснення науково – пізнавальної та практичної діяльності вченого – правознавця та юриста – практика. Оволодіння студентами магістратури категоріально – понятійним апаратом методології науки в цілому та методології права зокрема, формування у студентів магістратури навичок застосування у процесі дослідницької та практичної діяльності основних методів та методик.

Розуміє основний зміст понять «наука», «наукове дослідження», «метод наукового дослідження». Використовує базові загальнонаукові та приватні методи дослідження. Досить вільно формулює предмет та об’єкт дослідження на задану проблематику, які належать до кола його/її інтересів, упорядковуючи свої висновки.

Навчальна дисципліна знайомить студентів із сучасним розумінням методології науки та її складових. Співвідношення методології та об’єкту (предмета) науки (наукового дослідження). Визначення поняття «методологія права». Викладаються особливості новітніх наукових методологічних напрямків (друга половина ХХ - початок ХХІ ст.) та їх вплив на юридичну науку. Значна увага приділяється організації та методики проведення юридичних досліджень.

1. Грищенко У. М., Грищенко О. М., Борисенко В. А. Основи наукових досліджень: навч. посіб. Київ, 2001. 2. Дубов Г. О. Застосування основних принципів і категорій синергетичної теорії при дослідженні держави і права // Юридична Україна, 2005, № 9. С. 18−23 3. Дубов Г. О. Становлення методології юридичних досліджень: особливості радянського та сучасного етапів: дис. канд. юрид. наук: 12.00.01. «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень»; Нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Київ, 2014. 4. Жоль К. К. Методы научного познания и логика (для юристов): учеб. пособ. Киев: Атика, 2001. 5. Кельман М. С. Методологія сучасного правознавства: становлення та основні напрями розвитку: дис. д–ра юрид. наук: 12.00.01. «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень»; МВС України, Львівський державний ун-т внутрішніх справ. Львів, 2013. 6. Керимов Д. А. Философские основания политико-правовых исследований. М., 1986.

В межах лекційних занять, як основної форми роботи в межах навчальної дисципліни використовується пояснювально-ілюстративний метод викладання, в межах якого викладач організовує сприймання та усвідомлення інформації, а студенти її сприймають, осмислюють і запам’ятовують. Також використовується репродуктивний метод, застосування якого передбачає надання завдання, в межах якого застосовується знання. Завдяки дослідницькому методу викладання лектор ставить перед студентами проблему, а вони самостійно вирішують її (висувають ідеї, перевіряють їх, підбирають необхідні для цього джерела інформації, матеріали прилади, тощо.

Ця дисципліна вивчається протягом одного семестру та складається з двох змістових модулів (ЗМ). По завершенню курсу студенти магістратури в першому семестрі складають залік, на який виносяться вузлові питання, типові і комплексні задачі, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань. Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний та підсумковий контроль. Результати оволодіння студентом програмою навчальної дисципліни оцінюються за 100–бальною системою. Під час викладання матеріалу лекцій лектор може здійснювати контрольні опитування студентів або в усній формі або у формі письмового тестування.

Українська