Правнича інтерпретація: теорія і практика
Освітня програма: Право. Бакалавр. Денна.
Структурний підрозділ: Навчально-науковий інститут права
Назва дисципліни
Правнича інтерпретація: теорія і практика
Код дисципліни
ДВС.17.03
Тип модуля
Вибіркова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2023/2024
Семестр / Триместр
8 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
5
Результати навчання
Досягнення студентами таких компетентностей, вмінь та навичок, як: знання та розуміння методики інтерпретації правового тексту; здатність застосовувати отримані знання у подальшій професійній діяльності; уміння аргументувати вибір найбільш ефективного для захисту прав і свобод людини варіанту тлумачення аналізованих текстів; розробляти проекти інтерпретаційних актів та готувати юридичні документи з використанням юридичної термінології, враховуючи стилістичні особливості, форми та види правового тлумачення.
Форма навчання
Попередні умови та додаткові вимоги
Успішне опанування курсу Теорія права, Історія правової та державницької думки.
Знати основні етапи тлумачення права, розрізняти особливості офіційного та неофіційного тлумачення; способи тлумачення права: граматичний, системний, телеологічний тощо; систему нормативно-правових актів, поняття та види джерел права.
Вміти використовувати базову юридичну термінологію; аналізувати та виокремлювати основну думку з правових текстів.
Володіти елементарними навичками щодо сприйняття та аналізу положень джерел права.
Зміст навчальної дисципліни
Зміст дисципліни передбачає: розкрити теоретичні та евристичні можливості герменевтики в якості одного з методів інтерпретації юридичних текстів; розглянути стилістичні особливості, форми та види правового тексту; з’ясувати особливості мови права: юридичних конструкцій, юридичних фраз, юридичних термінів; вивчити типи юридичного мислення; з’ясувати формальні та матеріальні джерела, межі судового розсуду; визначити межі та принципи правової інтерпретації; вивчити способи юридичної аргументації: аргументи із контексту; аргументи справедливості, аргументи з мети закону; вироблення методики інтерпретації різних видів юридичних текстів з використанням текстуального, цільового та динамічного юридичного тлумачення.
Рекомендована та необхідна література
1. Власов Ю. Л. Проблеми тлумачення норм права: Монографія / Ю. Л. Власов. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – 180 с.
2. Гончаров В. В. Динамічне тлумачення юридичних норм. Львів: СПОЛОМ, 2013. – Серія І. Дослідження та реферати. – Вип. 27. – 252 с
3. Саміло Г. О. Проблеми тлумачення правових норм: навч.-метод. посіб. / Г. О. Саміло –– Запоріжжя : ЗНТУ, 2017.
4. Циппеліус Райнгольд. Юридична методологія / Роман Корнута (пер., адапт., прикл.з права України і список термінів). – К.: Реферат, 2004. – 176 с.
5. Новітнє вчення про тлумачення правових актів: навч. посіб. з курсу тлумачення правових норм для суддів, що проходять підвищення кваліфікації, і кандидатів на посади суддів, що проходять спеціальну підготовку / В. Г. Ротань, І. Л. Самсін, А. Г. Ярема та ін. ; відп. ред., кер. авт. кол. В. Г. Ротань. –Х. : Право, 2013. – 752с.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
1. Для формування у студентів цілісного уявлення і комплексних знань про поняття і сутність текстуального, цільового та динамічного юридичного тлумачення, загальні принципи інтерпретаційної діяльності в праві, когнітивних аспектів тлумачення юридичних текстів використовуються такі методи викладання: а) які забезпечують опанування навчального предмета в межах лекційних занять (словесні, візуальні, використання презентацій); б) які стимулюють та мотивують навчально-наукову діяльність (навчальні дискусії, проблемні ситуації, ділові ігри, творчі завдання тощо); 3) методи контролю і самоконтролю у навчальній діяльності (експрес опитування; доповідь (виступ на задану тему)/наукова робота;
2. участь у дискусії; розв’язання правової проблеми (задачі); підготовка презентації по темі; тестування (з набору суджень вибрати вірні); розробка проекту правоінтерпретаційного акту; модульна контрольна робота)
Методи та критерії оцінювання
Види поточного контролю обираються викладачем, який веде семінарські заняття, за погодженням з лектором та у відповідності з даною програмою. Видами поточного контролю можуть бути: експрес опитування, колоквіум, доповідь, наукова робота, тестування (з набору суджень вибрати вірні), модульні контрольні роботи, проміжний контроль (підсумкова контрольна робота).
При поточному контролі під час семінарських занять оцінці підлягають: рівень знань, продемонстрований студентом у відповіді, активність при обговоренні питань семінарського заняття, систематичність роботи на заняттях, результати виконання домашніх завдань.
Максимальна підсумкова оцінка за цю дисципліну може становити 100 балів. Максимально на заліку студент може отримати 60 балів без врахування балів, отриманих студентом під час проведення змістовних модулів.
Мова викладання
Українська
Викладачі
Ця дисципліна викладаеться наступними викладачами
Кафедри
Наступні кафедри задіяні у викладанні наведеної дисципліни