Постсучасна філософія: pro et contra

Освітня програма: ОПП Філософія 2020. Денна форма навчання.

Структурний підрозділ: Філософський факультет

Назва дисципліни
Постсучасна філософія: pro et contra
Код дисципліни
ДВС.3.06.03
Тип модуля
Вибіркова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2023/2024
Семестр / Триместр
7 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
3
Результати навчання
ПРН 5.Спілкуватися з професійних питань державною та іноземною мовами усно й письмово, використовувати їх для організації ефективної міжкультурної комунікації. ПРН 11 .Вміти аналізувати міркування та робити грунтовні смислові узагальнення, висновки. ПРН 12. Вміти викладати власні міркування послідовно, логічно, систематично та аргументовано. ПРН 13.Критично оцінювати власну позицію та знання, порівнювати і перевіряти отримані результати. ПРН 14. У никати симуляцій, плагіату та інших виявів академічної недоброчесності у сфері професійної діяльності або навчання.
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
1.До початку вивчення цього курсу студенти мають знати базові принципи історико- філософського процесу; принципи та усталені підходи періодизації історії філософії, зокрема філософські/історико-філософські тенденції у ХХ-ХХІ ст. 2.Вміти аналізувати матеріал, працювати з текстами/інформаційними джерелами та вміти їх класифікувати у відповідності до сучасної цифрової епохи, володіти категоріальним апаратом історико-філософського дослідження; застосовувати методологічний інструментарій історико-філософського дослідження, самостійно укладати джерельну базу (власного) дослідження; 3.Володіти елементарними навичками наукового дослідження та роботи з інформацією; критичного ставлення та прогнозування стосовно політичних, економічних, культурно-мистецьких подій та явищ; використання іншомовних фахових історико- філософських інформативних джерел; відкритого ставлення до засвоєння нової інформації.
Зміст навчальної дисципліни
На розгляд виноситься та складова сучасної філософія «філософії contemporary», яка характеризується як «постфілософія» та «постсучасна філософія», та на сьогоднішній день займає відповідне місце у процесі розвитку європейської філософії загалом. Постсучасна філософія дає поглиблене та доповнене розуміння історико-філософського процесу, відкриває низку/палітру філософських вчень, розроблених представниками постсучасної філософії XXI ст., які не лише вплинули на розвиток філософських вчень сьогодення, але й сформували вчення актуальні своєю проблематикою для формування спеціальних знань з даної спеціальності. Дана дисципліна формує у студента уявлення про те, що існує відмінність між сучасністю та постсучасністю, як на термінологічному, так і на змістовному рівнях, що постсучасна філософія не є однозначним явищем не лише в системі філософського знання, але й в структурі історії філософії, вона потребує власної ревізії та постійного критичного переосмислення, а також відкриває ряд проблем, які відповідають безпосередній діяльності сучасної людини та викликам, які постають перед людиною сучасної епохи.
Рекомендована та необхідна література
1. Akkerman A. Urban void and the deconstruction of neo-platonic city-form. // Ethics, Place and Environment 12 (2): 2009 - C. 205-218. 2. Abramovic M. The Cleaner. Performance: The Cleaner / Moderna Museet і Stockholm. http://www.modernamuseet.se/stockholm 3. Baudrillard J. Ecstasy of Communication // Semiotext, 1983. - 128 p. 4. Barker Ch. Cultural Studies. Theory and Practice. - London, SAGE Publications, 2006. - 219 p. 5. Bauman Z. Modernity and the Holocaust. - Cornell University Press, 2001. - 254 p. 6. Butler J. Undoing Gender. - New York. Routledge. 2004. - 288 p. // Butler J. Undoing Gender. New York; London: Routledge, 2004. http://magazines.russ.rU/nz/2011/2/ba2.html 7. Braidotti R. Nomadic Theory. The Portable. - New York: Columbia University Press, 2011 - 416 p. 8. Cresswell T. On The Move. Mobility in the modem Western World. - N.Y., Rutledge, 2006. 9. Debord G. La societe du spectacle. - Paris, Gallimard. 1969. - 224.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Лекції, семінари, самостійна робота
Методи та критерії оцінювання
Підсумкове оцінювання у формі заліку: Підсумкова кількість балів з дисципліни (максимум 100 балів) визначається як сума балів за систематичну роботу впродовж семестру з урахуванням підсумкової контрольної роботи. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання. Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів, ніж критичний мінімум - 60 балів, для одержання заліку необхідно обов’язково відпрацювати пропущені теми в письмовій формі та здати/надіслати електронною поштою викладачу, що проводить семінарські заняття. Таким чином, підсумкова оцінка з дисципліни (мінімум 60, максимум 100 балів) складається із суми кількості балів за семестрову роботу (мінімум 48, максимум 80 балів) та підсумкової контрольної роботи (мінімум 12, максимум 20 балів).
Мова викладання
Українська

Викладачі

Ця дисципліна викладаеться наступними викладачами

Кафедри

Наступні кафедри задіяні у викладанні наведеної дисципліни