Історія світової релігієзнавчої думки
Освітня програма: ОПП Релігієзнавство 2020
Структурний підрозділ: Філософський факультет
Назва дисципліни
Історія світової релігієзнавчої думки
Код дисципліни
ОК.29
Тип модуля
Обов’язкова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2023/2024
Семестр / Триместр
3 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
4
Результати навчання
ПРН 1. Використовувати усно і письмово професійну українську мову.
ПРН 4. Аналіз сучасних тенденцій співіснування різних конфесій в умовах глобалізації та міжкультурного діалогу.
ПРН 16 Мати навички управління комплексними діями або проектами при розв’язанні складних проблем у професійній діяльності, нести відповідальність за прийняття рішень у непередбачуваних умовах.
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
1. Знати особливості викладу основних тем дисципліни.
2. Вміти пояснити найбільш помітні в світовій релігієзнавчій думці варіанти розв’язання питань теорії релігії та орієнтуватись у першоджерелах
3. Володіти елементарними навичками наукового дослідження та критичного аналізу джерел; використання іншомовних фахових інформативних джерел з тематики історії світової релігієзнавчої думки.
Зміст навчальної дисципліни
Дисципліна «Історія світової релігієзнавчої думки» є обов’язковою нормативною дисципліною для спеціальності «релігієзнавство», що читається у першому семестрі ІІ курсу бакалаврату. В змістовному відношенні являє собою відтворення в історичному контексті метаморфоз та закономірностей формування і розгортання знань про релігію та її феномени. Відтак об’єктом викладу цієї дисципліни постають процеси формування, становлення та розгортання релігієзнавчих ідей, концепцій, теорій, підходів.
Рекомендована та необхідна література
1. Епікур. Лист до Менекея. Головні думки // Читанка з філософії. – К.: Довіра, 1992. – Т.1: Філософія стародавнього світу. – С. 176-181.
2. Мислителі німецького Просвітництва. Антологія / Упорядники Л. Рудницький і О. Фешовець. Івано-Франківськ: «Лілея-НВ», 2003. – 588 с.
3. Руссо Ж.-Ж. Про суспільну угоду, або принципи політичного права / Пер. з фр. О. Хома. – К.: Роrt-Royal, 2001. – 349 с.
4. Спіноза Б. Теологічно-політичний трактат / Пер з лат. В. Литвинова. – К.: Основи, 2003. – 237 с.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Лекції, семінари, самостійна робота
Методи та критерії оцінювання
Екзаменаційне оцінювання відбувається в письмовій формі. Білет складається з двох питань, кожне з яких оцінюється за шкалою 20 балів, що в загальному підсумку дає 40 балів за іспит. Студент не допускається до іспиту, якщо під час семестру набрав менше, ніж 20 балів. Для отримання загальної позитивної оцінки з дисципліни оцінка за іспит не може бути меншою 24 балів. У випадку, коли студент на іспиті набрав менше 24 балів, вони не додаються до семестрової
оцінки (незалежно від кількості балів, отриманих під час навчального періоду). В екзаменаційній відомості у колонці «бали за іспит/екзамен» ставиться «0», а в колонку «підсумкова оцінка з дисципліни» переноситься лише кількість балів, отриманих під час семестру. Рекомендований мінімум допуску до іспиту – 36 балів.
Таким чином, підсумкова оцінка з дисципліни (мінімум 60, максимум 100 балів) складається із суми кількості балів за семестр (мінімум 36, максимум 60 балів) та екзаменаційної роботи (мінімум 24, максимум 40 балів).
Мова викладання
українська
Викладачі
Ця дисципліна викладаеться наступними викладачами
Кафедри
Наступні кафедри задіяні у викладанні наведеної дисципліни