Інфопакет

Підсумковий комплексний іспит з української мови та літератури

ОК 20

Екзаменаційна комісія

Другий

2023/2024

4 Семестр

1

ПРН 2. Упевнено володіти державною та іноземною мовами для реалізації письмової та усної комунікації, зокрема в ситуаціях професійного й наукового спілкування; презентувати результати досліджень державною та іноземною мовами. ПРН 3. Застосовувати сучасні методики і технології, зокрема інформаційні, для успішного й ефективного здійснення професійної діяльності та забезпечення якості дослідження в конкретній філологічній галузі. ПРН 5. Знаходити оптимальні шляхи ефективної взаємодії у професійному колективі та з представниками інших професійних груп різного рівня. ПРН 7. Аналізувати, порівнювати і класифікувати різні напрями і школи в лінгвістиці. ПРН 8. Оцінювати історичні надбання та новітні досягнення літературознавства. ПРН 9. Характеризувати теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття тощо) та прикладні аспекти обраної філологічної спеціалізації. ПРН 10. ПРН 11. ПРН 12. ПРН 13. ПРН 14. ПРН 15. ПРН 19.

Очна форма

Підсумковий іспит передбачає перевірити знання та вміння, які випускники набули за час навчання в магістратурі. Студенті повинні: – знати термінологічно-поняттєву базу сучасних наукових лінгвістичних та літературних парадигм і вміти самостійно формулювати та розв’язувати наукові проблеми на основі аналізу наукової традиції і сучасних тенденцій розвитку філології; – знати методологічні принципи мовознавчих та літературознавчих досліджень і вміти застосовувати їх в аналізі лінгвального матеріалу та художніх творів; – знати основи літературознавчого аналізу художніх творів; Україні та вміти використовувати ці знання за інтегрованої систематизації лінгвістичної теорії загалом; – знати структуру мовної особистості (індивідуальної та колективної, зокрема національної) та вміти моделювати національну мовну картину світу шляхом аналізу базових концептів;

Програма комплексного підсумкового іспиту з української мови та літератури відображає тематику та теоретичні питання програм навчальних дисциплін, що входять до ОНП “Українська філологія та західноєвропейська мова”, а також містить зразки практичних завдань (лінгвістичний аналіз тексту, літературознавчий аналіз художнього твору). Програма включає питання двох тематично-дисциплінарних комплексів: ● з української літератури: – український літературний канон: моделі інтерпретації; – інтертекстуальність та інтермедіальність новітньої української літератури; – сучасний літературний процес: європейський контекст; – порівняльне літературознавство. ● з української мови: – теорія української мови в сучасних наукових парадигмах; – національна мовна особистість у сучасних лінгвістичних вимірах; – лінгвістична семантика; – українська наукова мова; – інтелектуальна еволюція української літературної мови;

Бацевич Ф. С. Філософія мови. Історія лінгвофілософських учень: Підручник. Київ: Видавничий центр “Академія”, 2008. Вільчинська Т. М., Слухай Н. В., Снитко О. С. Когнітологія та концептологія в лінгвістичному висвітленні. Київ, 2011. Гапченко О. А. Учення про внутрішню форму слова та його розвиток у контексті сучасної когнітивної лінгвістики // Мовні і концептуальні картини світу. Вип. 33. Київ, 2011. С. 15–20. Гнатюк Л. П. Мовний феномен Григорія Сковороди в контексті староукраїнської книжної традиції. Київ, 2010. Голобородько К. Ю. Лінгвістичний статус концепту // Лінгвістика. Зб. наук. праць. Вип. 1. Луганськ, 2003. С. 16–21. Голубовська І. О. Етнічні особливості мовних картин світу. Київ, 2004. Єрмоленко С. Я. Нариси з української словесності: стилістика та культура мови. Київ : Довіра, 1999. Жайворонок В. В. Український психотип у мовотворчості Тараса Шевченка // Мовознавство. 2009. № 3–4. С. 104–111. Загнітко А. П. Сучасний лінгвістичний словник. Вінниця, 2020.

Іспит проходить у змішаній – письмово-усній – формі. Виконання екзаменаційної роботи відбувається у два етапи: перший – письмова підготовка до іспиту, другий – усна відповідь та участь у фаховій дискусії. Письмова частина роботи (у тому числі чернетка) виконується на бланках (вказується ім’я, прізвище; спеціальність; номер екзаменаційного білета; відповіді на запитання екзаменаційного білета).

Максимальна та мінімальна позитивна кількість балів, які може набрати випускник, формується сумою балів за 4 питання: максимальна кількість балів – 100 (кожне питання оцінюється максимум 25 балами), мінімально позитивна кількість балів – 60, відповідно до шкали оцінювання.

українська