Інфопакет

Чеська література в контексті слов'янської культури

ННД.11

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2023/2024

1 Семестр

4

ПРН3, ПРН 4, ПРН8, ПРН9, ПРН 11. ПРН 15

Дистанційне навчання

Умова – успішне опанування комплексної дисципліни «Історія чеської літератури». Вимоги: 1. Знати загальну картину розвитку слов’янської естетично-культурної думки; особливості періодизації літературного процесу в слов’янських країнах, зокрема у Чехії. 2. Вміти демонструвати знання з історії чеської літератури, оперувати літературознавчою термінологією для розв’язання професійних завдань. 3. Володіти навичками літературознавчого аналізу художнього тексту, написання літературно-критичних есе, рецензій та анотацій на художній твір.

Мета – узагальнити й систематизувати історико-літературні та теоретичні знання студентів з розвитку слов’янських літератур, пов’язати їх із становленням і прогресом культурної свідомості у Чехії; ознайомити з проблемами сучасного слов’янознавства в умовах об’єднаної Європи. Дисципліна ознайомлює із системою взаємодії різних ідейно-художніх тенденцій, естетичних напрямів і стилів у слов’янських країнах. Предмет навчальної дисципліни включає специфіку таких явищ як Середньовіччя, Бароко, Ренесанс, Просвітництво, Романтизм, Реалізм, Модернізм, Постмодернізм у слов’ян взагалі й у чехів зокрема, їх загальноєвропейський контекст. Курс передбачає ознайомлення із науковою літературою з питань розвитку літератур слов’янських народів. Дисципліна складається з двох змістових модулів – ЗМ1 «Чеський культурно-літературний процес у загальнослов’янському контексті» та ЗМ2 «Чеська література у слов’янському світі др. пол. ХХ - поч. ХХІ ст.». Форма підсумкового контролю – залік.

1. Дворнік Ф. Слов’яни в європейській історії та цивілізації. – К.: Дух і літера, 2000. 2. Нямцу А.Є. Традиція у слов’янських та західноєвропейських літературах: проблеми теорії. – Чернівці: Рута, 2001. 3. Zelenka M. Literární věda a slavistika – Praha: Academia, 2002.

Форми викладання: лекційні та семінарські заняття; керівництво самостійною роботою та контроль за її виконанням; індивідуальні консультації; керівництво науковими дослідженнями студентів (участь у проектах, написання статей, виступи на конференціях, магістерські дослідження). Методи навчання: усне опитування, поточні та модульні тестові завдання, перевірка виконання поточних завдань (рефератів, презентацій, творчих робіт); залікова контрольна робота.

Після лекцій проводяться семінарські заняття із відповідних тем, на яких здійснюється оцінювання запланованих видів робіт та форм контролю: усна доповідь/ аналіз художнього твору (max. 5), реферат/ есе (max. 10), доповнення, участь у дискусії (max. 3), презентація (max. 5), модульний тест (max. 15), залікова контрольна робота (max. 20). Упродовж семестру перевіряються письмові роботи, проводяться індивідуальні консультації, оцінюється рівень засвоєння матеріалу, винесеного на самостійне опрацювання. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання. Студенти, які набрали 60 балів (мінімально позитивну кількість балів), отримують “зараховано”. Залікова контрольна робота передбачена для студентів, які бажають підвищити семестрову підсумкову оцінку.

Українська, чеська