Сучасний літературно-критичний дискурс

Освітня програма: Літературна творчість, українська мова і література та англійська мова

Структурний підрозділ: Навчально-науковий інститут філології

Назва дисципліни
Сучасний літературно-критичний дискурс
Код дисципліни
ВБ.2.02
Тип модуля
Вибіркова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2023/2024
Семестр / Триместр
7 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
5
Результати навчання
ПРН 2 Ефективно працювати з інформацією: добирати необхідну інформацію з різних джерел, зокрема з фахової літератури та електронних баз, критично аналізувати й інтерпретувати її, впорядковувати, класифікувати й систематизувати. ПРН 4 Розуміти фундаментальні принципи буття людини, природи, суспільства. ПРН 13 Аналізувати й інтерпретувати твори української та зарубіжної художньої літератури й усної народної творчості, визначати їхню специфіку й місце в літературному процесі (відповідно до обраної спеціалізації). ПРН 18 Мати навички управління комплексними діями або проєктами при розв’язанні складних проблем у професійній діяльності в галузі обраної філологічної спеціалізації та нести відповідальність за прийняття рішень у непередбачуваних умовах. ПРН 21.2 Знати літературний процес в Україні та світі ХХ–ХХІ століть, а також контекст літератури, зокрема серед інших видів мистецтва.
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
Необхідною умовою доступу до дисципліни «Сучасний літературно-критичний дискурс» є такі компетентності студента: знати основи літературознавчого аналізу художніх творів та теоретичні підходи до розуміння специфіки літературного процесу певного періоду; основні характеристики постмодернізму, постпостмодернізму, модернізму, неонародництва, неоавангарду; жанрову парадигму літературних творів; роль критика / критики у сучасному культурному просторі; вміти: аналізувати й систематизувати тенденції розвитку сучасного літературного процесу, формулювати власні оригінальні висновки на основі дібраних фактів, розрізняти твори і творчість сучасних українських письменників за їх місцем у літературній ієрархії, аналізувати літературно-художні часописи, літературні інтернет-портали, блоги, особливості їх функціонування у сучасному критичному дискурсі; володіти елементарними навичками літературно-критичного письма.
Зміст навчальної дисципліни
Дисципліна передбачає опанування системи знань про сучасну критику як галузь літературознавства, її термінологічний тезаурус, тенденції і проблеми розвитку. Мета навчальної дисципліни: ознайомлення студентів зі специфікою сучасного українського літературно-критичного дискурсу, тенденціями його розвитку, жанровою палітрою, основними репрезентантами, з’ясування ролі критики у формуванні суспільних, естетичних, морально-етичних поглядів читачів, у діалозі письменник (твір) – критик – читач, а також її функцій і їх трансформацій у сучасному культурному просторі, висвітлення питання про майданчики сучасної критики – часописи, літературні інтернет-платформи, блоги, їх специфіку і значення в українському культурному житті кінця ХХ-початку ХХІ ст.; про літературно-критичні жанри і їх трансформації, про найяскравіших представників критичного цеху сьогодення, їх доробок, майстерність.
Рекомендована та необхідна література
1.Балаклицький М. Есе як художньо-публіцистичний жанр. Навч.-метод. посібник. Харків,2007. 2.Бамія М. Шляхи написання гарної книжкової рецензії // Вісник КНУ. Соціологія. 2016. Вип.7. 3.Бернадська Н.І. Жанр літературної рецензії в діахронії та синхронії // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. Вип.52. Кам.-Подільський, 2020. С.5-10. 4.Бернадська Н.І. Жанри літературної критики. Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ, 2020 5.Критика прози: статті та есеї. Львів-Київ,2011. 6.Літературна дефіляда. Сучасні українські критики про сучасну українську літературу. Упор. В.Панченка. Київ, 2012. 7.Літературознавча енциклопедія: В 2-х т. Автор-укладач Ю.І.Ковалів. Київ, 2007. 8.Філологічні семінари. Літературна критика і критерії художності. Київ, 2009.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Освітні заходи: відповіді на семінарських заняттях (максимальна оцінка 2 бали, мінімальна – 1бал), індивідуальні творчі завдання (максимальна оцінка 15, мінімальна – 10.5 балів). Методи викладання: лекції, семінари, самостійна робота.
Методи та критерії оцінювання
Підсумкове оцінювання проводиться у формі іспиту. Максимальна кількість балів на іспиті – 40 балів, мінімальна кількість балів (позитивна оцінка), які додаються до семестрових, – 24 бали (60% максимальної кількості балів, відведених на іспит). Якщо студент на іспиті набрав менше 24 балів (60% від 40 балів, відведених на іспит), то вони не додаються до семестрової оцінки, не зважаючи від кількість балів, отриманих під час семестру, а у відомість за національною шкалою виставляється «незадовільно». Шкала відповідності підсумкових балів: Відмінно- 90-100; Добре – 75-89; Задовільно- 60-74; Незадовільно- 0-59.
Мова викладання
Українська