Інфопакет

Методики візуалізації етнокультурного артефакту

ДВС.01.10

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2023/2024

8 Семестр

3

ПРН 2. Аналізувати, коментувати, узагальнювати, наукові та аналітичні тексти етнокультурологічного характеру. ПРН 5. Збирати, упорядковувати та аналізувати інформацію щодо культурних явищ, подій та історико-культурних процесів. ПРН 8. Інтерпретувати етнокультурні джерела (речові, друковані, візуальні, художні) з використанням спеціальної літератури та визначених методик, аргументовано викладати умовиводи щодо їх змісту. ПРН 10. Розпізнавати та класифікувати різні типи етнокультурних продуктів, визначати їх якісні характеристики на основі комплексного аналізу. ПРН 11. Здійснювати експертну оцінку етнокультурних об’єктів за заданими критеріями та надавати рекомендації щодо їх соціальної актуалізації.

Очна форма

До початку вивчення цієї дисципліни студенти повинні знати історичний розвиток науки про фольклор, основні школи, напрямки та підходи у фольклористиці, становлення та розвиток етнокультурології як міждисциплінарної галузі знань. Уміти працювати з науковими джерелами, узагальнювати теоретичні знання, присвячені вивченню питань із курсу. Володіти елементарними навичками дослідження артефактів етнокультури.

Мета дисципліни забезпечення стійкої системи знань та практичних вмінь, заснованих на особливостях методики візуалізації етнокультурних артефактів здатності аналізувати ціннісну природу культури, яка отримала своє комплексне вираження в етнокультурних мистецьких зразках. Анотація. Навчальна дисципліна спрямована на вивчення загальних особливостей процесу візуалізації етнокультурного артефакту. Під час вивчення дисципліни обґрунтовується ціннісна природа культури, яка отримала своє комплексне вираження в етнокультурних мистецьких зразках. Показано, що етнокультурний досвід є ключовим засобом формування етнокультурної ідентичності та її простору. Візуалізація етнокультурного артефакту як чуттєво-емпіричний процес має найважливіше значення для людини протягом усього її життя, допомагаючи визначати і облаштовувати її унікальне місце в світі. Візуалізація артефактів етнокультури, які зберегли в собі мистецьку цінність, є засобом створення етнокультурного простору, основою збереження історичної цілісності конкретного територіального локусу і його розвитку.

1. Крисаченко В. С. Природа в українській духовності // Феномен української культури: методологічні засади осмислення. Збірка наукових праць. Київ, 1996. С. 336–356. 2. Кулаковська І.М. Етнокультурний потенціал як чинник підвищення екскурсійної привабливості регіону Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2010. №3. С.73-76. Лозко Г. Етнологія України: Філософсько-теоретичний та етнорелігієзнавчий аспект. Київ: АртЕК, 2001.304 c. 3. Отрошко Л. Символотворення в етнокультурному просторі України: постановка проблеми // Українознавство. 2015. № 3. С. 63–71.

У курсі передбачено такі форми навчання: лекції, семінари, самостійна робота. Упродовж семестру після лекційних занять із відповідних тем проводяться семінарські заняття, на яких здійснюється оцінювання відповідно до видів робіт (доповідь на науковому семінарі, наукова (науково-популярна) стаття /рецензія/есе/сценарій, участь у дискусії, залік). Семінар, проводиться не пізніше останнього лекційного тижня, на якому студенти презентують самостійно підготовлену наукову доповідь із однієї з актуальних проблем сучасної фольклористики.

Підсумкова кількість балів з дисципліни (максимум 100 балів) визначається як сума балів за систематичну роботу впродовж семестру з урахуванням підсумкової контрольної роботи. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання. Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів, ніж критичний мінімум – 60 балів, для одержання заліку необхідно обов’язково відпрацювати пропущені теми в письмовій формі та здати/надіслати електронною поштою викладачу, що проводить семінарські заняття. Таким чином, підсумкова оцінка з дисципліни (мінімум 60, максимум 100 балів) складається із суми кількості балів за семестрову роботу (мінімум 48, максимум 80 балів) та підсумкової контрольної роботи (мінімум 12, максимум 20 балів).

Українська мова