Інфопакет

Семіотика народної культури

ОК 23

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2023/2024

5 Семестр

3

ПРН 2. Аналізувати, коментувати, узагальнювати, наукові та аналітичні тексти етнокультурологічного характеру. ПРН 4. Знати та розуміти теоретичні підходи до визначення культури, її проявів та форм існування. ПРН 7. Розуміти чинники етнокультурної динаміки, принципи періодизації етнокультурних процесів, їх специфічні риси та характеристики. ПРН 10. Розпізнавати та класифікувати різні типи етнокультурних продуктів, визначати їх якісні характеристики на основі комплексного аналізу.

Очна форма

Для вивчення цієї дисципліни студенти повинні використовувати знання та навички, сформовані у процесі вивчення курсів ОК.13 «Українська обрядова культура», ОК.11 «Вступ до етнокультурології», ОК.29 «Українська уснословесна культура». Повинні знати основні культурологічні поняття та терміни, закономірності розвитку та структуру культурних явищ; Уміти збирати та інтерпретувати інформацію щодо феноменів народної культури, працювати з різними джерелами наукової інформації; Володіти елементарними навичками аналізу елементів народної культури.

Мета дисципліни – ознайомити з основними семіотичними теоріями та методами дослідження культурних явищ; навчити застосовувати їх для вирішення семіотичних завдань в етнокультурології; навчити розпізнавати знакові системи у традиційній культурі, прищепити навички семіотичного аналізу феноменів традиційної культури. Анотація. Навчальна дисципліна покликана сформувати у студентів розуміння культури як семіотичного простору, де інформація передається через різні канали та кодові системи, для розуміння мови яких потрібне застосування семіотичних методик; показати різноманіття знакових засобів, які використовуються в традиційній культурі, механізми кодування інформації та процес знакоутворення; навчити розуміти властивості знака та знакових структур, бачити як організоване повідомлення, що воно виражає та за допомогою яких елементів (знаків) воно побудоване, що допоможе розшифрувати глибинні смисли культурних явищ.

Ділі Дж. Основи семіотики / Перекл. з англ. та наук. ред. Анатолій Карась. Львів : Арсенал, 2000. 232 с Івановська О.П. Український фольклор: семантика і прагматика традиційних смислів. К., 2012. 336 с. Надель-Червінська М. Фольклор слав’ян та його семіотична система. Тернопіль: Крок, 2012. 304 с. Journals of semiotics in the world // Режим доступу: https://www.academia.edu/5267056/Journals_of_semiotics_in_the_world Міжнародний журнал з питань семіотики і знакових процесів у культурі та живій природі «Sign Systems Studie» // Режим доступу: http://www.sss.ut.ee/index.php/sss Маєрчик М. Ритуал і тіло. Структурно-семантичний аналіз українських обрядів родинного циклу. К., 2011. 326 с. Янковська Ж. О. Символічні коди української культури: навчально-методичний посібник. Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2021. 170 с. James Liszka. The Semiotic of Myth. 1989. The Semiotic Web. Edited by: Thomas A. Sebeok and Jean Umiker-Sebeok. 1987.

У курсі передбачено 2 змістові частини. Заняття проводяться у вигляді лекцій та семінарських занять. Завершується дисципліна – іспитом. Перша частина – ознайомлення з методологічними основами сучасної семіотики, основними семіотичними термінами та поняттями, типологією знаків; взаємодія факторів культури та мови, поняття про текст культури, основні етапи становлення міфу як знакової системи та особливості організації інформації у ритуалі. Друга – аналіз основних кодів та знакових засобів, що функціонують в традиційній культурі, особливості кодування інформації в традиційній культурі; семіотичний статус вербальних і невербальних повідомлень та їх подвоєння у різних знакових системах. Форми навчання: лекція, семінар, самостійна робота. Упродовж семестру після лекційних занять із відповідних тем проводяться семінарські заняття, на яких здійснюється оцінювання відповідно до видів робіт.

Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає оцінювання теоретичної підготовки (50 %); оцінювання практичної підготовки (40%); оцінювання комунікації (10%). Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом у процесі засвоєння матеріалу з усіх тем двох змістових частин (усні відповіді), виконання індивідуальних робіт (презентація, реферат) та написання контрольних робіт: 36/60. Для студентів, які упродовж семестру не досягли мінімального рубіжного рівня оцінки (36 балів) у кінці семестру проводиться підсумкова семестрова контрольна робота або оцінюються індивідуальні роботи за темами курсу. Максимальна оцінка за додаткові форми оцінювання не може перевищувати 40% максимальної підсумкової суми балів за семестр (24 бали). Підсумкове оцінювання у формі екзамену: максимальна кількість балів на екзамені – 40 балів, мінімальна кількість балів, які додаються до семестрових – 24 бали.

Українська мова