Інфопакет

Література Ірану 20 ст.

ННД.12.04

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2023/2024

6 Семестр

4

ПРН 7. Розуміти основні проблеми перської філології та підходи до їх розв’язання із застосуванням доцільних методів та інноваційних підходів. ПРН 8. Знати й розуміти систему мови, загальні властивості літератури як мистецтва слова, історію перської мови і літератури, і вміти застосовувати ці знання у професійній діяльності. ПРН 13. Аналізувати й інтерпретувати твори української та перської художньої літератури й усної народної творчості, визначати їхню специфіку й місце в літературному процесі Ірану та України.

Очна форма

Успішне опанування навчальних дисциплін «Перська мова: просунутий рівень», «Лінгвокраїнознавство Ірану» та частин комплексних дисципліни «Історія перської літератури», «Вступ до філології», «Літературознавство та зарубіжна література». Знання особливостей фонетики, лексики та граматики сучасної перської мови, отримані з практичного курсу перської мови.

Мета дисципліни – ознайомити студентів із найкращими зразками прозових і поетичних творів літератури Ірану ХХ ст. шляхом їх соціокультурного прочитання та літературного аналізу, дати уявлення про розвиток літературного процесу Ірану в ХХ ст., його особливості та характерні риси, розвиток літературно-критичної думки в перськомовних країнах, окреслити місце іранської літератури ХХ ст. у світовій літературі.

1. Бочарнікова А.М., Мазепова О.В. Антологія «нової поезії» Ірану. Київ, 2020. Режим доступу: https://philology.knu.ua/struktura-if/kafedry/kafedra-mov-i-literatur-blyzkoho- skhodu/diyaln-kaf-mov-lit-blyzk-sered-skh/ 2. Бочарнікова А.М. Перська поезія: тексти, коментарі, переклади. К.: МПБП «Гордон», 2013. 3. Конончук О.М. Перська новела 20-х – 40-х років ХХ ст.: стильова парадигма. Київ: Твім Інтер, 2019.

Семінарські заняття, самостійна робота. Усні відповіді, участь у дискусіях, Тестові завдання, Дослідницьке завдання / Реферат / Презентація, Модульні контрольні роботи.  підсумкове оцінювання: іспит. Підсумкове оцінювання у формі іспиту:  максимальна кількість балів на іспиті – 40 балів; мінімальна кількість балів (позитивна оцінка), які додаються до семестрових – 24 бали (60% максимальної кількості балів, відведених на екзамен);  на іспиті оцінюються такі результати навчання: РН 1.1-1.4; 2.1-2.4;  іспит проводиться в письмово-усній формі, екзаменаційний білет складається з двох теоретичних питань (кожне по 20 балів).  студенти, які набрали сумарно меншу кількість балів, ніж критично-розрахунковий мінімум – 36 балів до складання іспиту не допускаються.

Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом у процесі засвоєння матеріалу з усього навчального семестру. Загальна оцінка за семестр складається із балів, отриманих за аудиторну роботу (яка синтезує і самостійну роботу з опрацювання теоретичного матеріалу для підготовки до аудиторної) та за самостійну роботу (письмові завдання, підготовка до усних відповідей, презентацій, рефератів, модульних контрольних робіт, іспиту). Усі види робіт за семестр мають у підсумку: - у максимальному вимірі - 60 балів, - у мінімальному вимірі - 36 балів. У разі відсутності на семінарському занятті студент має відпрацювати завдання. Підсумкова кількість балів з дисципліни (максимум 100 балів) визначається як сума балів за систематичну роботу впродовж семестру з урахуванням підсумкового оцінювання (іспиту).

Українська, перська