Інфопакет

Комплексна дисципліна «Історія зарубіжної літератури». Частина 1. Вступ до літературознавства

ОК.06.01

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2023/2024

1 Семестр

2

ПРН 2. Ефективно працювати з інформацією: добирати необхідну інформацію з різних джерел, зокрема з фахової літератури та електронних баз, критично аналізувати й інтерпретувати її, впорядковувати, класифікувати й систематизувати. ПРН 5. Співпрацювати з колегами, представниками інших культур та релігій, прибічниками різних політичних поглядів тощо. ПРН 8. Знати й розуміти систему мови, загальні властивості літератури як мистецтва слова, історію англійської та двох західноєвропейських мов і літератури, що вивчаються, і вміти застосовувати ці знання у професійній діяльності. ПРН 13. Аналізувати й інтерпретувати твори української та англомовної художньої літератури й усної народної творчості, визначати їхню специфіку й місце в літературному процесі. ПРН 15. Здійснювати лінгвістичний, літературознавчий та спеціальний філологічний аналіз текстів різних стилів і жанрів.

Очна форма

Мета навчальної дисципліни “Вступ до літературознавства” – долучити студентів до теоретичних основ та практичних навичок сучасного літературознавчого аналізу. Cучасне скорочення годин курсу зарубіжної літератури у ЗСО обумовило зниження рівня знань школярів у сфері теоретичної компетентності у вивченні літератури. Завдання курсу – підготувати студентів до нормативних курсів історії зарубіжної літератури університетського рівня, познайомити із сучасною термінологією, комплексом фундаментальних понять та практичними навичками літературознавчого аналізу в подальшому курсі ІЗЛ. Успішне виконання вступниками завдань філологічної освіти залежить від рівня філологічної освіти, здобутої ними у ЗСО та на початковому рівні університетського навчання.

У результаті вивчення курсу студент повинен знати: загальні відомості про розвиток літературознавства як галузі філології; критерії критичного аналізу провідних критичних шкіл ХІХ - поч. ХХ століття; сучасне тлумачення загальних літературознавчих категорій, що визначають розвиток літературного процесу (літературний рід, вид, жанр); значення літературознавчих понять, які використовуємо в аналізі структури літературного твору (фабула, сюжет, композиція, часопростір, форми нарації та типи нараторів тощо). Студенти повинні вміти застосовувати вищезгадані знання та навички в аналізі конкретного художнього твору і/або тлумачити їх функції, звертаючись до науково-критичних текстів.

Галич О.А. Вступ до літературознавства. Луганськ, 2010. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. К., 2001. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. К., 2003. Вступ до літературознавства. Хрестоматія /Упоряд. Н.І. Бернадська. К., 1995. Лексикон загального та порівняльного літературознавства. Чернівці, 2001 Літературознавчий словник-довідник / Упоряд. Р.Гром’як та Ю.Ковалів. К., 2006. Літературознавство. Словник основних понять. / Пер. з нім. вид. Тернопіль, 2008. Culler, Jonathan. Literary Theory. A Very Short Introduction. Oxford UP, 2000. Literary Theory: an Anthology. / Ed. by Julie Rivkin and M.Ryan. Blackwell Publ., 1998. Twentieth Century Literary Theory. A Reader. Ed.by K.M. Newton. N.Y., 1997. A Handbook of Critical Approaches to Literature / Wilfred L. Gueren a.o. Harper & Row Publ., 1999. Klarer, Mario. An Introduction to Literary Studies. L, 2005.

Методи викладання: лекція, семінар, контрольна робота, самостійна робота. У навчальному процесі використовуємо елементи дослідницьких вправ із визначення розділів літературознавства та науково-критичних шкіл 19- поч.21 ст. Семінарські заняття відбуваються за попередньо поширеними планами. Тести та контрольні роботи за варіантами індивідуальних завдань можуть відбуватися в гугл-класах. Контроль за системністю самостійної роботи над темами курсу відбувається у формах фронтального опитування як на лекціях, так і на семінарських заняттях.

Підсумкова оцінка за курс формується як сума балів за всі форми контролю і не передбачає додаткових заходів підсумкового оцінювання. Форми поточного контролю включають оцінки за відповіді на семінарських заняттях (max 18 /min 12 балів), тести (max 14 /min 8 балів), модульну контрольну роботу (max 15 /min 8 балів); презентації фрагментів власного аналізу творів (max 18/min 12 балів); та підсумкову контрольну роботу (max 35/min 20 балів). Студентам, які за семестр не набрали min 60 балів, необхідно скласти матеріал за темами, за якими виникла заборгованість, у формі написання самостійних індивідуальних робіт.

Англійська