Інфопакет

Пренатальна психологія та психологія батьківства

ДВС.5.01

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2023/2024

3 Семестр

4

ПР 4. Робити психологічний прогноз щодо розвитку особистостей, груп, організацій. ПР 5. Розробляти програми психологічних інтервенцій (тренінг, психотерапія, консультування тощо), провадити їх в індивідуальній та груповій роботі, оцінювати якість.

1. Знати теоретичні основи загальної психології та психології розвитку, психологічні закономірності та задачі розвитку особистості на різних етапах онтогенезу; напрямки сучасної психотерапії. 2. Вміти підбирати, коректно застосовувати, проводити аналіз й інтерпретацію психодіагностичних методик, вміти використовувати доказові базові техніки консультування та психотерапії 3. Володіти базовими навичками ведення консультативної бесіди, володіти базовими навичками організації та проведення тренінгової діяльності

Мета дисципліни – дати студентам теоретичні знання та практичні навички й технології роботи в області пренатальної психології. Пренатальна психологія – сучасна галузь психологічної науки та практики, яка вивчає зміни, що відбуваються в сімейній системі у зв’язку з народженням дитини, біопсихосоціальні аспекти досвіду жінок і чоловіків під час переходу до батьківства. Проблематика курсу торкається вивчення розвитку психіки дитини в пренатальний період, психологічних та психопатологічних аспектів перебігу вагітності та післяпологового періоду, в тому числі змін в емоційній та когнітивній сфері жінок, змін у партнерських стосунках. Окрема увага приділяється сучасним методами психологічного супроводу сім’ї та індивідуальних клієнтів на етапі переходу до батьківства (під час вагітності, пологів та післяпологового періоду, в ситуації переживання перинатальної втрати). Студенти вивчають також теоретичні аспекти та практики психологічного супроводу в складних ситуаціях, які виникають під час виношування дитини (втрата вагітності, безпліддя, народження дитини з особливими потребами).

1. Булатевич Н.М. (2015) Організація діяльності психологічної служби: навчальний посібник. Суми : СумДПу. 2. Булатевич Н. М. (2015) Психологічні аспекти супроводу батьківства. Науковий вісник Чернівецького університету. Серія «Педагогіка та психологія». Вип.743. С.15-19. 3. Власова О.І., Булатевич Н.М. & Луньов В.Є. (ред.) (2020) Психодіагностика розвитку особистості в умовах сімейної соціалізації : науково-методичний посібник . Ontario: Accent Graphics Communication & Publishing. 4. Яблонська Т. М. (2013) Розвиток ідентичності дитини в системі сімейних взаємин : монографія. Суми : СумДПУ. 5. Bornstein M.H. & Mahwah (ed.) (2002) Handbook of parenting. V.3. Being and becoming a parent. New Jersey, London : Lawrence Erlbaum associates. 6. Evertz K., Janus L. & Linder R. (ed.) (2020) Handbook of Prenatal and Perinatal Psychology : Integrating Research and Practice Springer International Publishing, 2020.

Курс охоплює теми. 1. Пренатальна психологія та психологія батьківства як галузь науки та психологічної практики. 2. Батьківство як системний феномен. 3. Батьківство як біологічний та культурно-історичний феномен. 4. Онтогенез батьківства. 5. Психологія вагітності та материнства. Психологічний супровід вагітності. 6. Психологічні аспекти ба̀тьківства. 7. Розвиток психіки в пренатальний період. 8. Психологічні аспекти пологів та післяпологового періоду. 9. Напрямки та технології психологічного супроводу сім’ї в післяпологовий період. Методи викладання: лекції, семінарські заняття, самостійна робота, дискусії, аналіз кейсів, робота в міні-групах, робота над проектами

Методи оцінювання: усні відповіді, підготовка реферату з аналітичною доповіддю, творча самостійна робота, підсумкова контрольна робота, іспит. Форма підсумкового контролю – іспит. Організація оцінювання: Оцінювання здійснюється впродовж семестру та під час іспиту. Максимальна кількість балів за роботу протягом семестру дорівнює 60. Максимальна кількість балів, які можуть бути отримані студентом під іспиту - 40 балів. Форма проведення – письмова. Види завдань – відкриті питання та творчі завдання. Мінімальний пороговий рівень екзаменаційної оцінки, за якої іспит вважається складеним, не може бути меншою за 24 бали. Умови допуску до іспиту. Студент не допускається до іспиту, якщо під час семестру набрав менше ніж 36 балів. Шкала відповідності оцінок: 90-100 – відмінно 75-89 - добре 60-74 - задовільно 0-59 - незадовільно

Українська