Інфопакет

Тенденції розвитку українскої літератури ХХ-ХХІ ст.

ВБ1.3

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

1 Семестр

6

ПРН8. Оцінювати історичні надбання та новітні досягнення літературознавства. ПРН10. Збирати й систематизувати мовні, літературні факти, створювати та інтерпретувати тексти різних стилів і жанрів (у межах спеціалізації 035.01 українська мова та література). ПРН11. Здійснювати науковий аналіз мовного, мовленнєвого й літературного матеріалу, інтерпретувати та структурувати його з урахуванням доцільних методологічних принципів, формулювати узагальнення на основі самостійно опрацьованих даних. ПРН15. Обирати оптимальні дослідницькі підходи й методи для аналізу конкретного лінгвістичного чи літературного матеріалу. ПРН16.Використовувати спеціалізовані концептуальні знання з обраної філологічної галузі для розв’язання складних задач і проблем, що потребує оновлення та інтеграції знань, часто в умовах неповної/недостатньої інформації та суперечливих вимог.

Заочна форма

Знати процеси розвитку та взаємозалежності актуальних проблем літературознавства, специфіки становлення українського літературного процесу на тлі європейського мистецького поступу, наукові підходи щодо періодизації історії української літератури, погляди сучасних вітчизняних і зарубіжних критиків щодо літературних жанрів, постатей і часописів, технології декодування української новітньої лірики. Володіти основними теоретичними знаннями з давньої української літератури: Середньовіччя і Бароко, української літератури в контексті європейської ідентичності (Х-ХVІІІ ст.), історії української літератури першої і другої половини ХІХ, історії української літератури кінця ХІХ – початку ХХ ст., текстології і джерелознавства, письменницького епістолярію та мемуаристики, есеїстики ХХ-ХІ ст. орієнтуватися в сучасних підходах до аналізу літературних творів та постколоніальних студіях.

Навчальний курс «Тенденції розвитку української літератури ХХ-ХХІ ст.» систематизує знання студентів про специфіку розвитку новітньої української літератури, формує уявлення про дослідницький потенціал аспектів зазначеної дисципліни на основі художніх текстів і літературно-критичних відгуків про них. Дисципліна дає відомості про філософські, психологічні та власне літературознавчі концепції відображення життєвих реалій в художній дійсності письменників ХХ-ХХІ ст. й акцентує увагу на специфіці еволюції авторської свідомості; дозволяє визначити критерії, принципи та методи аналізу українських літературних текстів із погляду сучасних українських та зарубіжних критиків; формує науковий світогляд, зорієнтований, на новітні теорії комплексно представленого знання про літературний текст і його мистецьку художньо-естетичну цінність.

1. Агеєва В. Жіночий простір: Феміністичний дискурс українського модернізму. — К: Факт, 2008. 360 с. ISBN 978-966-359-294-7. 2. Агеєва В. нша оптика. Ґендерні виклики сучасності. — Київ: Смолоскип, 2019. 256 с. — ISBN 978-617-7622-08-5. 3. Гальченко С. Текстологія поетичних творів П.Тичини. – К., 1990. 4. Грабович Г. До історії української літератури: Дослідження, есе, полеміка. – К., 1997. 5. Грузман З. Павло Тичина – літературознавець і критик. – К., 1975. 6. Гундорова Т. Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодернізм. – К.: Критика, 2013. – 344 с. 7. Двадцяті роки: Літературні дискусії, полеміки. – К., 1991. 8. Довженко і світ: Творчість О.П.Довженка в контексті світової культури. – К., 1984. 9. Дончик В. Грані сучасної прози. – К., 1987. 10. Драч І. Драматичні поеми. – К., 1982. 11. Зборовська Н. Код української літератури: Проект психоісторії новітньої української літератури. — К.: Академвидав, 2006 . — 498 с.

Українська мова