Інфопакет

Зовнішня політика іноземних держав у сфері національної безпеки

ОК.16

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2022/2023

2 Семестр

4

Результати навчання ПРН-5. Вільно спілкуватися іноземною мовою у межах потреби своєї професійної діяльності. ПРН-13. Вміти використовувати історичний досвід військових та політичних стратегій іноземних держав з метою вирішення завдань з національної безпеки. ПРН-14. Вміти читати й розуміти фахову іншомовну літературу, використовуючи її у соціальній і професійній сферах, а також демонструвати культуру мислення та виявляти навички щодо організації культурного діалогу з іноземними партнерами на рівні, необхідному для професійної діяльності. ПРН-17. Вміти використовувати отримані знання щодо безпекової складової зовнішньої політики України та інших держав.

Заочна форма

Попередні умови та додаткові вимоги Знати: основні підходи до явища безпека, її взаємозв’язок з системою національної безпеки; основи інтеграції країн світу та основні інтеграційні об’єднання країн; вміти: розрізняти явища глобальної та національної безпеки; виявляти фактори, які дозволяють класифікувати національні інтереси у зовнішньополітичній сфері; давати оцінку таким соціальним явищам як “загроза”, “виклик” та “ризик” при прийнятті управлінських рішень щодо безпекової складової зовнішньої політики іноземних держав у сфері національної безпеки; володіти елементарними навичками: системного аналізу при дослідженні геополітичних та геоекономічних вимірів процесів глобалізації; прогнозування тенденцій еволюції стану глобальної політики, а також політики окремих держав в сучасних умовах; пошуку з використанням інформаційних технологій необхідної інформації (у тому числі в іншомовних джерелах) та її критичного осмислення при вирішенні різного роду завдань.

Зміст освітньої програми Дисципліна знайомить студентів з основними нормами внутрішньої і зовнішньої політики та міжнародних відносин іноземних держав, зокрема з механізмами та особливостями впровадження зовнішньої політики; основними суб’єктами міжнародних відносин та міжнародної безпеки; особливостями трансформації сучасного етапу міжнародних відносин тощо. Особлива увага приділена безпековій складовій зовнішньої політики європейських країн, а саме: Європейському союзу, як суб’єкту системи міжнародних відносин; безпековій складовій зовнішньої політики країн Західної, Центральної та Східної Європи; особливостям трансформації безпекової складової зовнішньої політики України, Грузії та Республіки Молдова. Також, детальна увага приділяється безпековій складовій зовнішньої політики країн регіонів Північної та Південної Америки, зокрема безпековій складовій зовнішньої політики Канади та США, ролі політики країн Латинської Америки у формуванні системи міжнародної безпеки тощо. Розкривається безпекова складова країн Азійсько-Тихоокеанського регіону, Близького Сходу та Південно-Східної Азії.

Рекомендована та необхідна література Власюк О. С. Національна безпека України: еволюція проблем внутрішньої політики. Вибр. наук. праці. Київ : НІСД, 2016. 528 с. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2017-01/Vlasuk-fin-99d56.pdf; Орел М. Г. Теоретичні основи державного управління у сфері політичної безпеки: монографія. Київ: Поліграф Плюс “Ц-СІ”, 2019.320 с..; Ситник Г. П. Взаємозумовленість соціальних явищ, які визначають концептами "небезпека" і "безпека", та її врахування в теорії публічного управління. Інвестиції: практика та досвід. 2019. № 16. С. 61–67; Ситник Г.П. Державне управління національною безпекою України (теорія і практика): Монографія. К : НАДУ, 2004. 408 с; Таран Є.І. Політика забезпечення інформаційної безпеки у США та ЄС: досвід для України. Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. 2019. Вип. 25, c. 170-175. URL: http://fps-visnyk.lnu.lviv.ua/archive/25_2019/25.pdf.

Заплановані освітні заходи та методи викладання Лекції, семінари, самостійна робота. Лекції відбуваються аудиторно з використанням презентацій та додаткового ілюстративного матеріалу. Семінари відбуваються аудиторно, під час семінарів освоєння матеріалу відбувається у формі дискусій (індивідуальних та групових), обговорень та аналізу, застосовуються ігрові методики, виконання практичних завдань. Самостійна робота студента полягає в систематичному опрацюванні матеріалів, запропонованих викладачем. Засвоєний матеріал підлягає перевірці на семінарських заняттях у формі усного опитування. Крім того, результати самостійного опрацювання матеріалу перевіряються під час написання модульних контрольних робіт. Відпрацювання пропущених занять здійснюється шляхом виконання студентом додаткових завдань з дисципліни.

Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу теоретичної - 25 % від загальної оцінки та практичної підготовки (75% від загальної оцінки). Семестрове оцінювання (МАХ: 60 балів; MIN: 36 балів): робота на семінарських заняттях; дві модульні контрольні роботи у формі відкритих питань; індивідуальна самостійна робота. Заключне оцінювання (МАХ: 40 балів; MIN: 24 балів): іспит у формі письмової роботи із завданнями різного рівня складності. Підсумкова оцінка визначається як сума оцінок (балів) за всіма успішно оціненими результатами навчання під час семестру (оцінки нижче мінімального порогового рівня до підсумкової оцінки не додаються) та оцінки, отриманої під час іспиту. Максимальна кількість балів, яка може бути отримана студентом, становить 100 балів.

Українська