Інфопакет

Зовнішня політика та національна безпека

ОК.10

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2022/2023

2 Семестр

4

ПРН-8. Вміти використовувати інформаційні та комунікаційні технології і на цій основі формувати ефективні систему інформаційно-аналітичного забезпечення підтримки прийняття рішень щодо запобігання, протидії та нейтралізації загроз національній безпеки. ПРН-10. Вміти аналізувати виклики та загрози національній безпеці за напрямами професійної діяльності та синтезувати інформацію щодо розроблення та реалізації стратегій у визначальних сферах національної безпеки (політичній, економічній, соціальній, гуманітарній). ПРН-14. Вміти читати й розуміти фахову іншомовну літературу, використовуючи її у соціальній і професійній сферах, а також демонструвати культуру мислення та виявляти навички щодо організації культурного діалогу з іноземними партнерами на рівні, необхідному для професійної діяльності. ПРН-17. Вміти використовувати отримані знання щодо безпекової складової зовнішньої політики України та інших держав.

Очна форма

Попередні умови та додаткові вимоги Знати: концептуальні засади формування системи національної безпеки; завдання, структуру, суб’єкти та передумови ефективності вказаної системи; еволюцію уявлень про сутність національної безпеки як соціальне явище, її види та складові; вміти: виявляти фактори, які дозволяють класифікувати національні інтереси у зовнішньополітичній сфері життєдіяльності держави; оцінювати соціальні явища, які позначають концептами “загроза”, “виклик” та “ризик” при прийнятті управлінських рішень щодо безпекової складової зовнішньої політики; застосовувати основні категорії, поняття (терміни) при визначені пріоритетів вказаної політики у контексті сучасних процесів глобалізації;

Зміст освітньої програми Дисципліна знайомить студентів з теоретичними основами сучасних міжнародних відносин (суб'єктами, видами, типами та чинниками, які впливають на стан міжнародних відносин, а саме; етапами, суб’єктами, формами інституалізації та трансформації парадигми міжнародних відносин; феноменом неурядових акторів світової політики та їх місцем в міжнародних відносинах; формуванням глобального управління як чинника забезпечення стабільності міжнародних відносин. Окремо висвітлюється детермінанти безпекової складової зовнішньої політики держав: геополітичні та геоекономічні виміри процесів глобалізації; детермінанти геополітичних інтересів в геополітичних стратегіях держав; воєнно-політичні аспекти зовнішньої політики держав в умовах глобалізації; безпекові складові зовнішньої політики провідних держав світу. Детальна увага приділяється інституційним засадам державної політики України у сфері національної безпеки (аксіологічній складовій небезпек державності та шляхам реагування на них; основним підходам при розробці безпекової складової державної політики; правовим засадам та суб’єктам зовнішньої політики із забезпечення національної безпеки; меті, принципам, особливостям та пріоритетам зовнішньої політики України у сфері національної безпеки).

Власюк О. С. Національна безпека України: еволюція проблем внутрішньої політики. Вибр. наук. праці. Київ : НІСД, 2016. 528 с. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2017-01/Vlasuk-fin-99d56.pdf; Орел М. Г. Теоретичні основи державного управління у сфері політичної безпеки: монографія. Київ: Поліграф Плюс “Ц-СІ”, 2019.320 с..; Ситник Г. П. Взаємозумовленість соціальних явищ, які визначають концептами "небезпека" і "безпека", та її врахування в теорії публічного управління. Інвестиції: практика та досвід. 2019. № 16. С. 61–67; Ситник Г.П. Державне управління національною безпекою України (теорія і практика): Монографія. К : НАДУ, 2004. 408 с; Таран Є.І. Політика забезпечення інформаційної безпеки у США та ЄС: досвід для України. Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. 2019. Вип. 25, c. 170-175. URL: http://fps-visnyk.lnu.lviv.ua/archive/25_2019/25.pdf

Лекції, семінари, самостійна робота.

Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема оцінювання теоретичної підготовки – результати навчання, що складає 40 % від загальної оцінки за семестр та оцінювання практичної підготовки – результати навчання, що складає 60 % загальної оцінки за семестр. семестрове оцінювання (МАХ – 60 балів / MIN – 36 балів): робота на семінарських заняттях; дві модульні контрольні роботи у формі відкритих питань, індивідуальна самостійна робота. Заключне оцінювання (МАХ: 40 бал.; MIN: 24 бал.) – іспит у формі письмової роботи із завданнями різного рівня складності. Підсумкова оцінка з дисципліни (мінімум 60, максимум 100 балів) складається із суми кількості балів за семестр (MIN 36, МАХ 60 балів) та екзаменаційної роботи (MIN 24, МАХ 40 балів).

Українська