Дослідницькі парадигми у соціології

Освітня програма: Соціальні технології

Структурний підрозділ: Факультет соціології

Назва дисципліни
Дослідницькі парадигми у соціології
Код дисципліни
ОК1
Тип модуля
Обов’язкова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Другий
Рік навчання
2023/2024
Семестр / Триместр
1 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
4
Результати навчання
1.1 Знати основні методологічні принципи отримання знання в позитивістській, інтерпретативній, критичній парадигмах. 1.2 Знати понятійний апарат і предметну специфіку означених парадигм. 2.1 Визначати пізнавальний потенціал парадигм в дослідницький практиці. 2.2 Оцінювати евристичні можливості дослідницьких парадигм в пізнанні сучасних соціальних явищ і процесів. 3 Презентувати дослідницький проект. 4 Здійснювати самостійно аналітичну, дослідницьку та пошукову діяльність.
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
1. Знати основні етапи розвитку соціології, ключові напрямки сучасної соціологічної теорії. 2. Вміти працювати з наукової літературою та першоджерелами. 3. Володіти понятійним апаратом сучасної соціологічної теорії.
Зміст навчальної дисципліни
І. Методологічні засади парадигмального підходу. 1 «Дослідницька парадигма»: походження і зміст поняття. 2 Можливості та перспективи застосування парадигмального підходу до систематизації соціологічного знання. 3 Критерії систематизації парадигм в соціології: специфіка історичного та методологічного підходів. ІІ. Парадигмальний підхід в сучасній соціологічній теорії. 4 Поліпарадигмальний характер сучасного соціологічного теоретизування. 5 Альтернативи парадигмальному підходу для опису розвитку та систематизації наукового знання: теорія «дослідницьких програм» І.Лакатоса та «дискурсивної формації» М.Фуко. 6 Актуальність парадигмального підходу для сучасного соціологічного теоретизування.
Рекомендована та необхідна література
1. Ritzer G., Smart B. Handbook of Social Theory. Thousand Oaks, CA: Sage, 2001. – Р. 1-11, 386-394. 2. Девятко И.Ф. Модели объяснения и логика социологического исследования. - М.: , 1996 - C. 35-58, 74-93. 3. Иванов Д.В. Парадигмы в социологии: учеб. пособие. – Омск: Изд-во ОмГУ, 2005. – С. 4-6, 38-66. 4. Ионин Л.Г. Философия и методология эмпирической социологии: Учеб. пособие. - М.: Изд. дом ГУ ВШЭ, 2004. – С. 54-93, 127-141. 5. Кун Т. Структура наукових революцій. - К.: Port-Royal, 2001. - с. 6-14, 186-224. 6. Лакатос И. Методология научных исследовательских программ // Вопросы философии. – 1995. – № 4. – С. 134–154. 7. Ритцер Дж. Современные социологические теории. 5-е изд.. - СПб.: Питер, 2002 - C.569-578. 8. Тернер Дж. Структура социологической теории. Пер.с англ.. - М.: Прогресс, 1985 - C. 27-41, 385-416.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Лекція, практичне заняття, самостійна робота
Методи та критерії оцінювання
1. активна робота на практичних заняттях: РН1.1, РН1.2, РН2.1, РН2.2 – 22 балів/11 балів. 2. виконання контрольних робіт: РН1.1, РН1.2, РН2.1, РН2.2, РН4 – 20 балів/14 балів (2 роботи по 10 максимальних або 7 мінімальних бали за кожну). 3. виконання та презентація результатів дослідницького завдання: РН3, РН4 – 18 балів/11 балів. підсумкове оцінювання: письмовий іспит РН1.1, РН1.2, РН2.2 (білет містить два питання) – 40 балів (20 максимальних балів або 12 мінімальних балів за кожне питання білету). Мінімальний бал успішного складання (отримання загальної позитивної оцінки) іспиту – 24 бали.
Мова викладання
українська

Викладачі

Ця дисципліна викладаеться наступними викладачами

Кафедри

Наступні кафедри задіяні у викладанні наведеної дисципліни