Інфопакет

Історико-культурні заповідники України

ВК 1.4

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2022/2023

5 Семестр

3

Знати історіографію, джерельну базу, періоди становлення та розвитку знань з історії історико-культурних заповідників, сутність базових понять і термінів, що стосуються історико-культурних заповідників, основні етапи розвитку історико-культурних заповідників України, конкретний матеріал про історико-культурні заповідники України, особливості заповідної справи у регіонах України. Вміти ідентифікувати основні дефініції та базові поняття історичного дискурсу історико-культурних заповідників, орієнтуватись у нормативно-законодавчій базі та використанні її для охорони та збереження пам’яток історико-культурної спадщини України, складати характеристику історико-архітектурних, архітектурно-історичних, історико-меморіальних, історико-археологічних, історико-етнографічних історико-культурних заповідників України, аналізувати потенційні ресурси історико-культурних заповідників для соціокультурного розвитку регіонів України, використовувати організаційні.

Очна форма

Знати основні періоди історії України, події і дати, визначні пам’ятки. Вміти опрацьовувати наукову літературу, зокрема з історії регіонів України. Володіти елементарними навичками джерельної критики, історичного аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

В програмі курсу студенти вивчають поняття «Історико-культурний заповідник», Закон України «Про охорону культурної спадщини», Типове положення про історико-культурний заповідник, нормативно-законодавче регулювання та структурно-функціональне управління заповідною справою. З’ясовується історія розвитку та сучасний стан історико-культурних заповідників України. Комплексно розглядаються історико-культурні заповідники, які з’явилися за роки незалежності України. Акцентується увага на функціях історико-культурних заповідників: науково-дослідницька, культурно-виховна, рекреаційно-освітня. Розкриваються функції та роль історико-культурних заповідників у соціокультурному розвитку регіонів. Для глибшого вивчення курсу широко використовуються матеріали фондів Національних історико-культурних заповідників України.

Денисенко Г.Г. Культурна спадщина у формуванні історичної пам’яті. Київ: Інститут історії НАН України, 2018. 319 с. Закон України «Про охорону культурної спадщини». Вісник Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Спецвипуск. Київ: УТОПІК, 2000. 32 с. Збірник нормативно-правових актів сфери охорони культурної спадщини. Чернігів: ВАТ «РВК Деснянська правда», 2011. 796 с. Звід пам’яток історії та культури України: Енциклопедичне видання: У 28 т. Кн. 1: Київ. Ч. 1: А – Л / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. 608 с. Історико-культурні заповідники: [наук. моногр.] / М-во культури України, Держ. служба з питань нац. культур. спадщини, НДІ пам’яткоохорон. дослідж.; ред. В. В. Вечерський. Київ, 2011. 292 с.

Завдання (навчальні цілі): характеристика історії розвитку та сучасного стану історико-культурних заповідників України, засвоєння базових понять дисципліни, конкретизація змісту поняття «історико-культурні заповідники» та ознайомлення з нормативно-законодавчим регулюванням і структурно-функціональним управлінням заповідною справою, особливостями використання ресурсів історико-культурних заповідників для науково-дослідницької, культурно-виховної, рекреаційно-освітньої діяльності, вироблення навичок роботи з науковою і спеціальною літературою, картами, довідковими виданнями тощо, уміння застосовувати отримані під час навчання знання на практиці: при написанні магістерських робіт, в подальшій науковій і практичній діяльності.

Контроль знань студента здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Загальну кількість балів студента формують семестрові бали, отримані з усіх тем двох змістових модулів (бали, отримані під час семінарів (усні опитування); бали, отримані за виконання реферату та презентації; бали, отримані під час модульного контролю, а також бали, отримані під час складання підсумкового контролю (заліку), а саме: за виконання запропонованих завдань. Зміст курсу поділений на 2 змістових модулі. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції, семінари, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу відповідної частини курсу. У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1-11, у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми 12-22. Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах

українська