Інфопакет

Джерелознавство

ОК 29

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2022/2023

1 Семестр

3

Знати визначення та зміст поняття історичного джерела. Знати типологію та класифікацію історичних джерел. Вміти розрізняти типи та види історичних джерел. Вміти визначати ступінь повноти джерельної інформації. Володіти навичками самостійної роботи з певним джерельним комплексом.

Очна форма

Попередні вимоги до опанування навчальної дисциплін: Знати найважливіші факти, події та процеси історичного минулого людства. Вміти шукати історичну літературу у відповідності з тематикою дослідження. Володіти навичками підбору джерел в різних архівах, бібліотеках, в мережі Інтернет.

Ознайомлення з історією розвитку джерелознавства у вітчизняній та зарубіжній історіографії й науковими результатами дослідницьких шкіл. Розкриття обставин формування джерелознавчих знань в системі історичної науки та гуманітарних знань. Визначення причин, які сприяли плідному розвитку вітчизняного джерелознавства, поповнення джерельної бази історії України достовірними джерелами. Встановлення основних складових джерельної бази історичної науки в цілому та історії України зокрема. Висвітлення ролі джерелознавчої критики та інших методів у процесі пошуку, виявлення та використання джерел в наукових дослідженнях. Знання основних правил і принципів роботи з опублікованими джерелами та неопублікованими (архівними, приватними) документами. Мета дисципліни – сформувати у студентів систему цілісних знань з історії, теорії та практики джерелознавства. Курс націлений на засвоєння студентами теоретичних і практичних засад опрацювання історичних джерел, оволодіння навиками їх пошуку, виявлення, аналізу та використання в наукових дослідженнях.

Антонович В.Б. Лекції з джерелознавства / Ред. М. Ковальський., 2003. – 382 с. Богдашина О.М. Джерелознавство історії України: питання теорії, методики, історії, 2008. Войцехівська І.Н. Структура історичного джерелознавства: традиції та сучасні проблеми // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство. – К., 2001. – Вип. 13. С. 255 – 270. Воронов В.І. Джерелознавство історії України: Курс лекцій, 2003. – 336 с. Історичне джерелознавство, 2017. – 512 с. Калакура Я.С. Українське історичне джерелознавство: традиції і сучасність // Константи. – 1996. - № 2 (5). Міронова І.С. Історичне джерелознавство та українська археографія : спецкурс з джерелознавства, історіографії та методики викладання історії, 2017. – 208 с. Павленко С.Ф. Джерела з історії культури України, 2017. – 147 с. Підгаєцький В.В. Основи теорії та методології джерелознавства з історії України ХХ ст., 2001. – 391 с.

Завдання (навчальні цілі): полягають у формуванні у студентів цілісної системи знань про теорію та практику роботи з історичними джерелами; в результаті вивчення дисципліни студенти повинні засвоїти елементи джерелознавчої критики, вміти формулювати основне завдання із вивчення певної джерелознавчої проблеми, здійснювати пошук, виявлення та відбір історичних джерел, їх досліджувати та використовувати в науковій роботі у відповідності до вимог джерелознавчої теорії та практики.

Контроль знань студента здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Загальну кількість балів студента формують семестрові бали, отримані з усіх тем двох змістових модулів (бали, отримані під час семінару (під час усних опитувань); бали, отримані за самостійну роботу (за виконання рефератів); бали, отримані під час змістового контролю у формі тестування (за виконання тестових завдань), а також бали, отримані під час складання підсумкового контролю (іспиту).

українська