Інфопакет

Історія середніх віків та раннього Нового часу

ОК 21

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2022/2023

3 Семестр

3

Знати стан джерельної бази та історіографію з історії країн середньовічної Західної Європи; основні події і процеси в державах Західної Європи в епоху середньовіччя, основні тенденції їхнього розвитку та чинники, що на них впливали. Знати стан джерельної бази та історіографію з історії країн ранньомодерної Західної Європи, основні події і процеси в державах Західної Європи в епоху раннього нового часу, основні тенденції їхнього розвитку та чинники, що на них впливали. Знати основні риси та типологічні особливості розвитку країн Західної Європи у середні віки та ранньомодерну добу; основні історіографічні школи, які займаються вивченням історії та культури середніх віків та раннього нового часу. Вміти визначати й аналізувати особливості суспільно-політичних, культурних, релігійно-ідеологічних, етнодемографічних та економічних процесів в епоху середньовіччя та раннього нового часу.

Очна форма

Попередні вимоги до опанування або вибору навчальної дисципліни: Знати найважливіші факти, події та процеси історії європейських народів епохи античності. Вміти визначати особливості розвитку та характерні риси, що властиві для суспільного ладу, державного устрою, економічно-господарської сфери, культурного та релігійно-ідеологічного розвитку середньовічної та ранньомодерної Західної Європи; системно аналізувати ці риси у порівнянні між собою та країнами Сходу. Володіти навичками пошуку і критики джерел, роботи з інформаційними ресурсами й історичними картами, встановлення причинно-наслідкових зв’язків в опрацюванні джерел та наукової літератури.

Навчальна дисципліна «Історія середніх віків та раннього нового часу» знайомить студентів з основними напрямками досліджень, що присвячені історичному та культурному розвитку країн Західної Європи в епоху середньовіччя та раннього нового часу (V – перша половина XVІІ ст.); писемними, візуальними й археологічними джерелами та сучасними міждисциплінарними підходами до їх опрацювання. У процесі вивчення дисципліни розглядаються суспільно-політичні, культурні, релігійно-ідеологічні, етнодемографічні та економічні чинники в історичному розвитку тогочасної європейської цивілізації V – першої половини XVІІ ст.. Значна увага приділяється ролі католицької церкви в житті середньовічних та ранньомодерних суспільств Західної Європи, державотворчим процесам, політичному устрою та міжнародним відносинам. Мета дисципліни полягає в опануванні знань про специфіку історичного розвитку, суспільно-політичні, економічні й культурні процеси у країнах Західної Європи в епоху середньовіччя та раннього нового часу (V – перша половині XVII ст.); формуванні системних знань про роль і місце західноєвропейської цивілізації доби середньовіччя й раннього модерну у світовому історичному процесі.

Історія західноєвропейського раннього нового часу. Хрестоматія: навч. посіб. / упоряд. В. О. Дятлов, П. М. Котляров. Київ: ВПЦ Київський ун-т, 2019. Історія західноєвропейського Середньовіччя. Хрестоматія: навчальний посібник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів / упоряд. М. О. Рудь. Київ: Либідь, 2005. 8. Балух В. О., Коцур В. П. Історія середніх віків: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.: у 2 т. / Т. 1: Раннє Середньовіччя. Чернівці: Наші книги, 2010. Котляров П. Гуманіст і реформатор: освітні, релігійні та соціально-політичні практики Філіпа Меланхтона. Київ-Вінниця: Нілан-ЛТД, 2017. Котляров П. Філіп Меланхтон. Фенікс Реформації. Київ: Дух і Літера, 2020. Крижановська О. О., Крижановський О. П. Історія середніх віків. Вступ до історії західноєвропейського Середньовіччя. Київ: Либідь. 2004.

Завдання (навчальні цілі): розвиток практичних здібностей у студентів щодо вміння всебічно аналізувати суспільно-політичні, економічні та культурні процеси у державах Західної Європи в епоху середньовіччя та раннього нового часу в контексті світового історичного процесу; навчити виокремлювати і порівнювати спільні та відмінні риси розвитку західноєвропейських країн у V – першій половині XVІІ ст.; формування навичок роботи з сучасними інформаційними ресурсами з метою ефективного пошуку та верифікації історичних джерел і наукової літератури з навчальної дисципліни.

Контроль знань студента здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Загальну кількість балів студента формують семестрові бали, отримані з усіх тем двох змістових модулів (бали, отримані під час семінарів (усні опитування), за виконання есе і двох модульних контрольних робіт (тестових завдань), а також бали, отримані під час складання підсумкового контролю (іспиту) за виконання запропонованих завдань). Зміст курсу поділений на 2 змістових модулі. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції, семінари, самостійну роботу студентів і завершується рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу відповідної частини курсу. Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: семестрове оцінювання (дві модульні контрольні роботи, усне опитування, індивідуальна робота – написання двох есе) і підсумкове оцінювання (іспит). Загальна сума балів – 100 балів. З них, семестрове оцінювання – максимум 60 балів; підсумкове оцінювання (іспит) – максимум 40 балів.

українська