Інфопакет

Філософська антропологія

ОК 36

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2022/2023

4 Семестр

3

1.Мати навички критичного мислення, викладати у зрозумілий спосіб власні думки, здійснювати їх аргументацію. 2. Аналізувати, коментувати, узагальнювати, наукові та аналітичні тексти культурологічногохарактеру. 5. Збирати, упорядковувати та аналізувати інформацію щодо культурних явищ, подій та історико-культурних процесів. 13. Презентувати знання про культуру відповідно до спеціалізації представників різних професійних груп та здобувачів освіти.

Очна форма

1. До початку вивчення цього курсу студенти мають знати концептуальні знання з теоретичної і практичної філософії, які дають розуміння сутності філософії, її функцій та ролі в історії культури; онтологічні, гносеологічні, аксіологічні, антропологічні, феноменологічні константи та орієнтири, що зумовлюють процеси формування світогляду та дають уявлення про головні принципи теоретичної і практичної діяльності людини з метою засвоєння критеріїв для експертних оцінок та способів їх фахового використання у різних сферах соціальної практики. 2. Вміти здійснювати аналітично-дослідну роботу; збирати та інтерпретувати наукову інформацію; формувати філософську експертну думку через аналіз конфліктних, типових чи особливих ситуацій. 3. Володіти елементарними навичками розв’язувати складні задачі та практичні проблеми у процесі навчання та в дослідницькій діяльності; опрацьовувати великі масиви літератури з теоретичної та практичної філософії.

Частина курсу 1. Предмет філософської антропології. Місце і роль філософської антропології в системі філософського й гуманітарного знання. Три кола уявлень про людину: раціональна реконструкція історії антропологічних поглядів. Винайдення суб’єктивності. Філософія підозри як теоретичне тло філософської антропології. Частина курсу 2. Заснування філософської антропології у творах Шелера, Плеснера, Ґелена. Фундаментальна онтологія Гайдеґера та філософська антропологія. Політична антропологія Ганни Арендт. Несвідоме, відчуження і репресія в людському бутті (Маркс, Фройд, Фром, Маркузе). Інтерсуб’єктивність і тілесність як виміри людського буття (Гусерль, Сартр, Мерло-Понті). Людське буття як діалог (Бубер) і як відповідь (Вальденфельс).

Арендт Г. Становище людини. – Львів: Літопис, 1999. Бубер М. Я і Ти. – К.: Дух і Літера, 2012. Вальденфельс Б. Топографія Чужого: студії до феноменології Чужого – К.: ППС-2002, 2004. Гейзінга Й. Homo Ludens. – К.: Основи, 1994. Декарт Р. Метафізичні розмисли. – К.: Юніверс, 2000. Кебуладзе В. Феноменологія досвіду. – К.: Дух і Літера, 2011. Кебуладзе В. Феноменологія публічності. Приватність, публічність, влада// Громадянське суспільство в Україні за доби глобалізації: ціннісно-нормативне та інституційне забезпечення його розбудови. – К.: Інститут ліберального суспільства – 2007, с. 108–120. Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844// К.Маркс і Ф.Енгельс. Твори. – Т.42. Мерло-Понті М. Феноменологія сприйняття. – К.: Український центр духовної культури, 2001. Ренч Т. Конституція моральності. Трансцендентальна антропологія і практична філософія. – К.: Дух і Літера, 2010. Сартр Ж.-П. Буття і ніщо. – К.: Основи, 2001.

Лекції, семінари, самостійна робота

1. Усна доповідь, доповнення та участь в дискусіях на семінарах: 24 / 36 балів 2. Самостійна робота (конспект першоджерел): 12 / 24 бали 3. Іспит у письмовій формі: 24 / 40 балів Підсумкове оцінювання у формі іспиту: підсумкова кількість балів з дисципліни (максимум 100 балів) визначається як сума балів за систематичну роботу впродовж семестру та іспит. Екзаменаційне оцінювання відбувається в письмовій формі. Білет складається з 2 питань, кожне з яких оцінюється за шкалою 20 балів, що в загальному підсумку дає 40 балів за іспит.

Українська