Інфопакет

Арабська література 19-20 ст. (3 курс)

ННД.12.03

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2022/2023

5 Семестр

2

ПРН 7. Розуміти основні проблеми арабської філології та підходи до їх розв’язання із застосуванням доцільних методів та інноваційних підходів. ПРН 8. Знати й розуміти систему мови, загальні властивості літератури як мистецтва слова, історію арабської мови і літератури, і вміти застосовувати ці знання у професійній діяльності. ПРН 13. Аналізувати й інтерпретувати твори української та арабської художньої літератури й усної народної творчості, визначати їхню специфіку й місце в літературному процесі арабських та України. ПРН 15. Здійснювати лінгвістичний, літературознавчий та спеціальний філологічний аналіз текстів різних стилів і жанрів. ПРН 16. Знати й розуміти основні поняття, теорії та концепції обраної філологічної спеціалізації, уміти застосовувати їх у професійній діяльності.

Очна форма

Успішне опанування навчальних дисциплін «Арабська мова: середній рівень», «Лінгвокраїнознавство країн Арабського Сходу» та частин комплексних дисципліни «Історія арабської літератури», «Вступ до філології», «Літературознавство та зарубіжна література». Знання особливостей фонетики, лексики та граматики сучасної стандартної арабської мови, отримані з практичного курсу мови.

Мета дисципліни – ознайомити студентів із найкращими зразками прозових і поетичних творів арабської літератури ХІХ-ХХ ст. шляхом їх соціокультурного прочитання та літературного аналізу, дати уявлення про розвиток літературного процесу в країнах Арабського Сходу в ХІХ-ХХ ст. передусім Єгипту та Лівану та арабської емігрантської літератури, його особливості та характерні риси, розвиток літературно-критичної думки в арабських країнах, окреслити місце арабської літератури ХІХ-ХХ ст. у світовій літературі.

1. Колодко В.О. Елементи фараонізму як новаторство літературного доробку Ахмеда Шаукі. Мовні і концептуальні картини світу : збірник наукових праць. Вип. 14, кн. 1. Київ, 2004. С. 187-194. 2. Колодко В.О. Творчість Ахмеда Шауки та його місце в єгипетській літературі початку XX століття. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка Східні мови та літератури. Вип 8. Київ, 2004. С. 45-49. 3. Колодко В.О. Хафіз Ібрагім: пряма та внутрішня адресація // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка Східні мови та літератури. Вип 9. Київ, 2005. С. 40-41.

Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом у процесі засвоєння матеріалу з усього навчального курсу. Загальна оцінка за семестр складається із балів, отриманих за аудиторну роботу (яка синтезує і самостійну роботу з опрацювання теоретичного матеріалу для підготовки до аудиторної: усні відповіді, доповнення, тести, захист презентації) та за самостійну роботу (підготовка реферату). Усі види робіт за семестр мають у підсумку: - у максимальному вимірі - 100 балів, - у мінімальному вимірі - 60 балів. У разі відсутності на семінарському занятті студент повинен відпрацювати завдання на семінар. Підсумкове оцінювання: залік

Упродовж семестру оцінювання здійснюється відповідно до видів робіт та форми контролю, описаних у п. 7.1. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання. Студенти, які набрали мінімально позитивну кількість балів – 60, отримують – "зараховано". Студенти, які не набрали мінімально позитивну кількість балів – 60, отримують – "незараховано". Студентам, які за семестр набрали сумарно менше ніж 60 балів, для складання заліку необхідно скласти матеріал за темами, за якими виникла заборгованість, у вигляді написання самостійних робіт.

Українська, арабська