Інфопакет

Тенденції розвитку світового літературного процесу

ННД.15.03

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2022/2023

2 Семестр

2

ПРН 8. Знати й розуміти систему мови, загальні властивості літератури як мистецтва слова, історію арабської/ гінді/ перської мови і літератури, і вміти застосовувати ці знання у професійній діяльності. ПРН 13. Аналізувати й інтерпретувати твори української та арабської/ гінді/ перської художньої літератури й усної народної творчості, визначати їхню специфіку й місце в літературному процесі арабських країн/ Індії/ Ірану та України. ПРН 16. Знати й розуміти основні поняття, теорії та концепції обраної філологічної спеціалізації, уміти застосовувати їх у професійній діяльності.

Очна форма

Успішне опанування курсу: «Антична література». Знання теоретичних основ: літературознавства, античної літератури і давньої літератури Сходу, шкільної програми із зарубіжної літератури. Володіння базовим інструментарієм аналізу художнього тексту. Уміння: здійснювати базовий літературознавчий аналіз художнього тексту, розрізняти літературні епохи, напрями, стилі та явища.

Мета дисципліни – ознайомлення студентів з особливостями сучасних та новітніх літературних явищ літературного процесу від Середніх Віків до початку ХХІ століття, культурно-історичними, соціальними та художньо-естетичними чинниками, що опосередковують ці процеси в їх теоретико- методологічних зв’язках з історією зарубіжної літератури, історією та літературою країн Близького і Далекого Сходу, сходознавством і спектром сходознавчих тем, літературознавством та почасти перекладознавством, поглиблення вже набутих упродовж опанування курсу Античної літератури навичок літературно-критичного аналізу, розширеного вміння інтерпретувати художні тексти з виразною сходознавчою, мультикультурною та транскультурною складовими, а також застосовувати у подальшій професійній філологічній діяльності культурно-естетичний потенціал набутого корпусу знань, вмінь та навичок.

1. Зубрицька М. (ред.) Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Л.: Літопис, 1996. 2. Канова Г.О., Кобчінська О.І. Тенденції розвитку світового літературного процесу: методичні рекомендації до курсу для студентів спеціальності 035 Філологія (східні мови та літератури (переклад включно)). – К.: Київський університет, 2022. – 53 с. 3. Література західноєвропейського середньовіччя. – Вінниця, 2003. 4. Козлик В.І. Світова літератури доби Середньовіччя та епохи Відродження. – Івано-Франківськ, 2011: 5. Кузьменко В.І., Гарачковська О.О. та ін. Історія зарубіжної літератури ХХ ст. – К., 2012. 6. Наливайко Д.С., Шахова К.О. Зарубіжна література ХІХ сторіччя. Доба романтизму. – К., 1997. 7. Пупурс І.В. Схід у дзеркалі романтизму (імагологічна парадигма романтичного орієнталізму: на матеріалі західно- й східноєвропейських літератур кінця XVIII - XIX ст.). – Суми, 2017.

Підсумкове оцінювання: іспит Підсумкове оцінювання проводиться у формі письмового іспиту: o максимальна кількість балів на іспиті – 40 балів, мінімальна кількість балів (позитивна оцінка), які додаються до семестрових – 24 бали (60% максимальної кількості балів, відведених на іспит); o на іспиті оцінюються такі результати навчання: РН 1.1, РН 1.2, РН 1.3; РН 2.1; РН 2.2; РН 2.3, РН 2.4; o іспит проводиться у формі письмової роботи, екзаменаційний білет складається із двох питань – теоретичного (50%) та практичного (передбачає аналіз конкретного художнього тексту в культурно-історичному й літературному контекстах) (50%). Теоретичне питання оцінюється max 20 балів, практичне питання оцінюється max 20 балів.

Упродовж семестру із відповідних тем проводяться лекційні та семінарські заняття, на яких здійснюється оцінювання відповідно до видів робіт та форми контролю, описаних у п. 7.1. Студенти, які набрали сумарно меншу кількість балів, ніж критично- розрахунковий мінімум – 36 балів, не допускаються до складання іспиту. Для студентів, які упродовж семестру не досягли мінімального рівня оцінки, наприкінці семестру проводиться підсумкова семестрова контрольна робота. Робота розрахована на виконання завдань теоретичного і практичного спрямування. Максимальна оцінка за додаткові форми оцінювання не може перевищувати 40% максимальної підсумкової 10 суми балів за семестр – 24 бали. Семестрову підсумкову оцінку формують бали, отримані студентом упродовж семестру та бали, отримані на іспиті, при цьому розподіл здійснюється за таким алгоритмом: 60 балів (60%) – семестровий контроль і 40 балів (40%) – іспит).

українська