Інфопакет

Основи теорії перекладу китайської мови

ННД. 10.02

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

3 Семестр

2

ПРН 2, ПРН 8, ПРН 9, ПРН 12, ПРН 16, ПРН 17. Повний перелік результатів навчання за освітньою програмою подано у пункті "Профіль програми".

Очна форма

1.Успішне опанування курсів: «Китайська мова», «Вступ до китайської філології», «Лінгвокраїнознавство Китаю», «Основи мовознавства (синхронія)», «Основи мовознавства (діахронія)» тощо; 2.Знання лінгвістичної термінології та основних законів мовного розвитку в обсязі, необхідному для ідентифікації та подолання перекладацьких труднощів; 3.Володіння базовими навичками практики перекладу.

Навчальна дисципліна «Основи теорії перекладу китайської мови» є логічно необхідною на початковому етапі циклу підготовки з китайської мови освітнього ступеня «Бакалавр», що систематизує та поглиблює попередні знання студента із загального мовознавства та східної філології, а також закладає фундамент для подальшого належного вивчення китайської мови та особливостей перекладу. Мета дисципліни – розглянути засадничі питання загальної теорії перекладу на сучасному етапі та в історичному розрізі; проаналізувати особливості перекладу текстів різних типів, а також здобути навички теоретичного осмислення перекладацького процесу загалом та його окремих ланок, що є необхідним для здійснення фахового перекладу. Дисципліна «Основи теорії перекладу китайської мови» є частиною комплексної дисципліни «Загальнотеоретичний курс китайської мови» (Частина 2).

1.Букрієнко А.О., Комісаров К.Ю. Теорія і практика перекладу. Японська мова: навч.підр. / А.О. Букрієнко, К.Ю. Комісаров. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2014. – Т.1. – 316с. 2. Кірносова Н. Система трансформацій в українському та китайському перекладознавстві // Китайська цивілізація: традиції та сучасність. Збірник статей. – К., 2007. – С. 43-46. 3. Коптілов В. Теорія і практика перекладу: Навч. посіб. – К.: Юніверс, 2002. – 280с. 4.Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник. – Вінниця: «Нова Книга», 2001. – 448с. 5. 现代汉语词典 / 中国社会科学院语言研究所词典编辑室编。–北京：商务印书馆，2015。–1870页。

У курсі передбачено такі форми організації навчання: лекційні та смеінарські заняття, що проводяться з використанням інтерактивних методів навчання, та самостійна робота. Основними видами роботи та, відповідно, об’єктами семестрового контролю є: аудиторна робота, відповіді на семінарські заняттях, проєктні роботи (доповіді), пошуково-реферативна робота, модульна контрольна робота. Детально заплановані освітні заходи та методи викладання представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема теоретичної підготовки, що складає 40% від загальної оцінки, та практичної підготовки, що складає 60% загальної оцінки. Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом за аудиторну роботу та за самостійну роботу; у підсумку: у максимальному вимірі 100 балів, у мінімальному вимірі 60 балів. Підсумкове оцінювання: залік. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання. Критерії оцінювання представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

українська