Інфопакет

Художній переклад китайськомовних текстів.

ННД.11

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2022/2023

3 Семестр

3

ПРН 10, ПРН 11, ПРН 14, ПРН 15 Вичерпний перелік результатів навчання за освітньою програмою подано у пункті "Профіль програми".

Дистанційне навчання

Для успішного вивчення курсу студенти повинні попередньо опанувати дисципліни: «Основи практики перекладу», «Практика перекладу», «Основи теорії перекладу», «Лінгвокраїнознавство східної мови», «Усна та давня східна література», «Середньовічна східна література», «Напрями і течії китайської літератури ХХ ст.». Студенти також повинні знати теоретичні основи сучасного літературознавства та культурології, традиційних та новітніх парадигм сучасного світового літературознавства; володіти техніками й методиками літературознавчого аналізу художніх текстів, основними навичками художнього перекладу та текстового аналізу оригінальних творів китайської літератури; уміти транскрибувати китайські власні назви українською мовою.

Мета дисципліни – надання студентам-сходознавцям спеціальних і поглиблених знань з методології художнього перекладу, розуміння специфіки китайського літературознавства та виховання у них практичного вміння перекладати різножанрові прозові й поетичні художні твори.Анотація. У межах курсу «Художній переклад китайськомовних текстів» подається теоретичний та методологічний матеріал щодо принципів та методів художнього перекладу загалом і з китайської мови зокрема – на матеріалі класичної та сучасної китайськомовної поезії, прози та драми. Курс складається з двох модулів. Модуль 1 спрямований на засвоєння основних способів та прийомів перекладу художнього твору. Модуль 2 сфокусований на відпрацюванні навичок у перекладі китайськомовних художніх текстів (визначенні лексичних, граматичних та стилістичних труднощів перекладу художнього тексту та способів їх подолання). Дисципліна завершується іспитом.

1.Базік І. І., Корольова Т М. Переклад китайськомовних казок англійською та українською мовою. Науковий вісник ПДУ ім. К. Д. Ушинського : Лінгвістичні науки. Одеса, 2018. № 27. С. 20-29.2.Бондаренко І. П., Комарницька Т.К., Семенко С.М. Методологія художнього перекладу: навч. пос. для студентів-японістів. К.: Видавничій дім Дмитра Бураго, 2017.3.Ісаєва Н.С., Акімова А. О., Акімова, Анас. О., Чернишова С. Поезія Лесі Українки в китайськомовному перекладі: психолінгвістичний аспект. PSYCHOLINGUISTICS, 2021. 30(2). pp. 85-103.4.Кірносова Н., Цісар Н. Пекін vs Бейдзін, Чжуанцзи vs Джвандзи: проєкт української практичної транскрипції китайської мови. К.: Сафран, 2020.5.Максимов С.Є., Радченко Т.Н. Перекладацький аналіз тексту. К., 2001.6.Теорія та практика перекладу (з китайської, японської, турецької мов). Навчальний посібник до вивчення дисципліни «Теорія та практика перекладу»: посібник. Д.: РВВ ДНУ, 2015.

У курсі передбачено такі форми організації навчання: практичні заняття та самостійна робота. Основними видами роботи та відповідно об’єктами семестрового контролю є: аудиторна робота, презентація (творча робота), модульна контрольна робота. За виконання передбачених видів робіт студент максимально може набрати 60 балів та мінімально – 36 балів. Детально критерії оцінювання видів робіт упродовж семестру представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

Загальна оцінка складається із балів, отриманих за роботу впродовж семестру (максимум – 60 балів, мінімум – 36 балів) та балів підсумкового оцінювання у формі іспиту (максимум – 40 балів, мінімум – 24 балів). Формат іспиту – письмовий: складається з одного теоретичного питання з методології художнього перекладу (20 балів) та одного практичного – переклад уривку оригінального китайського тексту (20 балів). Іспит ведеться українською і китайською мовами за результатами навчання: РН 1.1; РН 1.2; РН 1.3; РН 1.4; РН 2.2; РН 4.1; РН 4.2. Детально критерії оцінювання представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

Українська, китайська