Інфопакет

Основи наратології

ВБ.1.09

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2022/2023

7 Семестр

5

ПРН 15. Здійснювати лінгвістичний, літературознавчий та спеціальний філологічний аналіз текстів різних стилів і жанрів. ПРН 16. Знати й розуміти основні поняття, теорії та концепції обраної філологічної спеціалізації, уміти застосовувати їх у професійній діяльності. ПРН 19. Мати навички участі в наукових та/або прикладних дослідженнях у галузі філології. ПРН 23.1 Інтерпретувати художні твори за їхніми жанровими, поетико-стильовими особливостями.

Очна форма

Студент повинен: успішно опанувати основи знань зі вступу до літературознавства, історії української та зарубіжної літератур. Необхідною умовою доступу до дисципліни «Основи наратології» є такі компетентності студента: 1.Знати: специфіку наратології як галузі сучасного літературознавства; основні поняття наратології; основні наратологічні концепції; основи наратологічного аналізу. 2.Вміти: аналізувати літературні наративи епіки; володіти принципами та прийомами наративно-дискурсивного вивчення літератури; з'ясовувати особливості наративної структури художніх текстів різних епічних жанрів; пояснювати закономірності еволюції та трансформації літературних наративів. 3.Володіти елементарними навичками : аналізу художнього тексту; застосовувати на практиці здобуті знання (під час написання рефератів, модульних контрольних робіт).

Мета дисципліни – засвоєння основних положень наратології, специфіки наративного дискурсу в епічних творах, термінологічного апарату цієї дисципліни, принципів та прийомів наратологічного аналізу. Її вивчення передбачає розуміння наратології як галузі літературознавства в контексті наукових парадигм структуралізму й постструктуралізму, з’ясування предмету, мети, завдань і методологічних засад наратології, порівняння наратології і традиційної теорії розповіді, засвоєння основних понять цієї дисципліни (історія, наратив/нарація, дискурс, фокалізація, типи нараторів). Теоретичний аспект підпорядковується практичному завданню – наратологічному аналізові епічних текстів різних жанрів і різних художньо-стильових парадигм.

1.Баррі П. Вступ до теорії. Літературознавство та культорологія. Київ, 2008. 241 с. 2.Бехта І. А. Дискурс наратора в англомовній прозі. Київ, 2004. 304 с. 3. Мацевко-Бекерська Л.В. Українська мала проза кінця XIX - початку XX ст. у дзеркалі наратології. Львів, 2008. 334 с. 4.Папуша І. Modus ponens. Нариси з наратології. Тернопіль, 2013. 260 с. 5.Савчук Р.І. Історія становлення наратології: від античної поетики до нових наратологічнх практик студіювання художнього тексту. Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія-Педагогіка-Психологія. 2021. Вип.31. С.111-119. 6.Собчук О.В. Переосмислення понять наративності, персонажа і фокалізації в сучасній когнітивній наратології. Магістеріум. 2020. Випуск 48. Літературознавчі студії. С. 108–113. 7.Greimas A. Structural Semantics: An Attempt at a Method. Trans. by Danielle McDowell, Ronald Schleifer and Alan Velie. Lincoln, NE : University of Nebraska Press, 1983.

Освітні заходи – модульні контрольні роботи (максимальна оцінка 24, мінімальна – 17 балів), усні відповіді, доповнення. Методи викладання – лекції, семінари (максимальна оцінка 4, мінімальна – 2 бали), самостійна робота.

Упродовж семестру здійснюється оцінювання відповідно до видів робіт та форм контролю, описаних у п. 7.1. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання. Студенти, які набрали мінімально позитивну кількість балів – 60, отримують «зараховано». Студенти, які не набрали мінімально позитивної кількості балів – 60, отримують – «незараховано». Студентам, які за семестр набрали сумарно менше ніж 60 балів, для складання заліку необхідно скласти матеріал за темами, за якими виникла заборгованість, шляхом написання самостійних робіт, рефератів або ж за потреби – контрольної роботи. Шкала відповідності підсумкових балів Зараховано / Passed 60–100 Не зараховано / Fail 0–59

Українська