Інфопакет

Історія і теорія вільнодумства

ОК.09

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

4 Семестр

4

4. Організовувати процес навчання і самоосвіти. 5. Знати і застосовувати у професійній діяльності основні поняття, теорії та методи релігієзнавства. 7. Збирати, аналізувати, систематизувати й інтерпретувати факти, пов’язані з розвитком релігій та конфесій, використовувати їх для розв’язання складних завдань у спеціалізованих сферах професійної діяльності.

Очна форма

1. До початку вивчення цього курсу студенти мають знати основні етапи та характеристики історії релігії, світової та вітчизняної релігієзнавчої думки; основні концепції релігії та методи релігієзнавчих досліджень, у т.ч. методи історії релігії, філософії релігії, соціології релігії психології релігії; основні релігієзнавчі поняття та категорії; сучасні тенденції розвитку релігієзнавства. 2. Вміти збирати та інтерпретувати інформацію щодо феноменів та явищ релігії, релігійних процесів та подій; застосовувати основні терміни, категорії релігієзнавства в аналізі соціальнокультурних явищ та процесів; виявляти сучасні тенденції співіснування різних релігій в умовах глобалізації та міжконфесійного діалогу, прогнозувати перспективи їх розвитку з урахуванням особливостей перебігу релігійних процесів в умовах глобалізації;

Дисципліна «Історія і теорія вільнодумства» викладається у VI семестрі бакалаврату. Навчальна дисципліна знайомить студентів із основними історичними формами вільнодумства, які є складовою духовної культури. Визначається предмет, завдання, теоретичні основи, основні форми та проблематика вільнодумства. З’ясовуються основні етапи вільнодумства, його теоретичні джерела, досліджуються модернізаційні тенденції та сучасні контексти. Пояснюється варіативність сучасних напрямів вільнодумства, його персональний та інституційний зріз.

1. Абеляр П. Історія моїх страждань. Львів: Літопис, 2004. 136 c. 2. Докінз Р. Ілюзія Бога. Вид-во Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2018. 432 с. 3. Казанова Х. Релігія в сучасному світі: плюралізм, секуляризація, глобалізація. Львів, Видво Українського католицького університету, 2019. 348 с. 4. Предко О. І. Вільнодумство // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Вільнодумство 5. Предко О. І. Всесвітня спілка вільнодумців // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Всесвітня спілка вільнодумців

Лекції, семінари, самостійна робота

Екзаменаційне оцінювання відбувається в письмовій формі. Білет складається з 2 питань, кожне з яких оцінюється за шкалою 20 білів, що в загальному підсумку дає 40 балів за іспит. Студент не допускається до іспиту, якщо під час семестру набрав менше, ніж 20 балів. Для отримання загальної позитивної оцінки з дисципліни оцінка за іспит не може бути меншою 24 балів. У випадку, коли студент на іспиті набрав менше 24 балів, вони не додаються до семестрової оцінки (незалежно від кількості балів, отриманих під час навчального періоду). В екзаменаційній відомості у колонці «бали за іспит/ екзамен» ставиться «0», а в колонку «підсумкова оцінка з дисципліни» переноситься лише кількість балів, отриманих під час семестру. Рекомендований мінімум допуску до іспиту – 36 балів Таким чином, підсумкова оцінка з дисципліни (мінімум 60, максимум 100 балів) складається із суми кількості балів за семестр (мінімум 36, максимум 60 балів) та екзаменаційної роботи (мінімум 24, максимум 40 балів).

українська