Інфопакет

Релігійні смисли в культурній спадщині українських мислителів ХХ століття

ОК.19

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

1 Семестр

3

ПРН3. Застосовувати сучасні методики і технології, зокрема інформаційні, для успішного й ефективного розв’язання складних задач у сфері релігієзнавства, дотримуватися правил академічної доброчесності. ПРН6. Ефективно взаємодіяти у професійному колективі та з представниками інших професійних груп різних рівнів, релігійними організаціями, віруючими й невіруючими особами. ПРН7. Аналізувати, порівнювати і класифікувати різні напрями та школи класичного і сучасного релігієзнавства. ПРН8. Систематизувати факти релігійного життя суспільства, інтерпретувати релігійні події та явища на основі розуміння специфіки впливу релігії на суспільні процеси. ПРН12. Планувати і виконувати наукові дослідження у сфері релігієзнавства, обирати ефективні методики та інструменти дослідження, аналізувати результати, обґрунтовувати висновки.

Очна форма

Вимоги до вибору навчальної дисципліни: До початку вивчення цього курсу студенти мають знати головні етапи та характеристики філософського та релігійного процесів; основні релігієзнавчі теорії та методи і методики релігієзнавчих досліджень, у т.ч. діалектичний метод, міждисциплінарний та ін.; основні релігієзнавчі поняття та категорії; основи історико-філософської теорії. Вміти збирати та інтерпретувати інформацію щодо нетрадиційних феноменів та явищ релігії, релігійних процесів та подій; застосовувати основні терміни, категорії и класифікації релігієзнавства в процесі аналізу новітніх релігійних і соціально-культурних явищ та процесів; виявляти сучасні тенденції співіснування різних релігій і конфесій в умовах глобалізації та міжкультурного діалогу, прогнозувати перспективи їх взаємовідносин із урахуванням особливостей перебігу релігійних процесів в умовах глобалізації;

Дисципліна «Релігійні смисли в культурній спадщині українських мислителів хх ст.» знайомить студентів із основами релігієзнавчих досліджень у галузі релігійних смислів, методологією та методикою їх дослідження. Визначаються предмет, завдання, теоретичні основи, методології, основні напрями та проблематика як сучасних, так і колишніх проблем «нетрадиційного знання». З’ясовуються соціокультурні засади виникнення та особливості функціонування релігійних смислів. Розглядаються принципи аналізу філософських і релігійних проблем. Пояснюються особливості західноєвропейського й східного релігійного досвіду. Послідовно розглядаються особливості модифікації поглядів українських мислителів кінця ХІХ – початку ХХ ст. в контексті релігійного знання.

1. Дзюба, І. Спогади і роздуми на фінішній прямій. - Київ, Криниця. -2008. – 926 с. 2. Еленський, В. Релігія після комунізму. – К.,2002.- 419 с.. 3. Каленюк І.С. Економіка освіти: навч.посібник. – К.: Знання України, 2005. Киселева Т.Г., 4. Культурна політика та мистецька освіта: моделювання процесів / кол. авторів: кер. [Безгін О. І., Бернадська А. Є., Кочарян І. С., Успенська О. Ю.]. – К.: Інститут культурології НАМ України, 2013. – 176 с.

Лекції, семінари, самостійна робота

Підсумкова кількість балів з дисципліни (максимум 100 балів) визначається як сума балів за систематичну роботу впродовж семестру з урахуванням підсумкової контрольної роботи. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання. Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів, ніж критичний мінімум – 60 балів, для одержання заліку необхідно обов’язково відпрацювати пропущені теми в письмовій формі та здати/надіслати електронною поштою викладачу, що проводить семінарські заняття. Таким чином, підсумкова оцінка з дисципліни (мінімум 60, максимум 100 балів) складається із суми кількості балів за семестрову роботу (мінімум 48, максимум 80 балів) та підсумкової контрольної роботи (мінімум 12, максимум 20 балів).

українська