Інфопакет

Усний японсько-український двосторонній переклад

ДВС.1.18.

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2022/2023

8 Семестр

3

ПРН1. Повний перелік результатів навчання за освітньою програмою подано у пункті "Профіль програми".

Очна форма

Вільне володіння державною та японською мовами; знання теоретичних основ перекладознавства; успішне опанування дисциплін «Японська мова: просунутий рівень», «Основи теорії перекладу японської мови», «Основи практики перекладу».

Дисципліна ДВС.1.18 «Усний японсько-український двосторонній переклад» із вибіркового блоку «Японська філологія та переклад» викладається у восьмому семестрі та складається з 3 кредитів, тобто 90 годин (44 годин практичних занять і 46 годин самостійної роботи). Форма підсумкового контролю – залік. Курс спрямований на те, щоб актуалізувати набуті теоретичні знання з перекладознавства та сформувати у студентів практичні вміння, навички і компетенції, необхідні для майбутньої професії усного перекладача японської та української мов. Практичні заняття передбачають різні види роботи з фрагментами усного мовлення українською та японською мовами: анотування, реферування, усний (послідовний та з аркуша) переклад. Студенти тренуються добирати перекладацькі відповідники та перекладацькі трансформації, спрямовані подолати лексичні, граматичні й стилістичні труднощі при японсько-українському усному перекладі, а також застосовувати прийоми прагматичної адаптації.

Букрієнко А.О., Комісаров К.Ю. Теорія і практика перекладу. Японська мова. Том 1: Навч. посіб. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2014. Букрієнко А.О., Комісаров К.Ю. Теорія і практика перекладу. Японська мова. Том 2: Навч. посіб. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2014. Букрієнко А.О., Комісаров К.Ю. Японсько-український переклад: практичний курс: Т. 1. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2016. Зарицький М.С. Переклад: створення та редагування. – Київ: Парламентське видавництво, 2004. Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу: Навчальний посібник. – Київ: Юніверс, 2002. Hasegawa Y. The Routledge course in Japanese translation. – Abingdon, Oxon: Routledge, 2012. Korunets’ I.V. Theory and Practice of Translation. – Vinnytsia: Nova Knyha Publishers, 2003.

Форми навчання: практичні заняття, самостійна робота. Методи навчання: пояснення нового матеріалу, активне слухання, залучення до дискусій, робота у групах, обговорення результатів.

Лексико-граматичні тести, завдання з анотування та реферування тексту, усний переклад японо- та україномовного текстів, модульна контрольна робота. Критерії оцінювання кожного виду завдань див.у робочій програмі навчальної дисципліни.

Українська, японська