Античне мовознавство і сучасність

Освітня програма: Класична філологія та англійська мова

Структурний підрозділ: Навчально-науковий інститут філології

Назва дисципліни
Античне мовознавство і сучасність
Код дисципліни
ДВС. 1.02
Тип модуля
Вибіркова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2022/2023
Семестр / Триместр
5 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
3
Результати навчання
ПРН 16. Знати й розуміти основні поняття і категорії класичної філології і теоретичні положення загального мовознавства, уміти застосовувати їх у професійній діяльності. ПРН 23. Розуміти ідейні основи різних теорій походження мов, описувати мовні універсалії та типологію мов, аналізувати мову як діяльність, застосовувати знання з різних галузей мовознавства у професійній діяльності.
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
1) успішне опанування навчальних дисциплін «Вступ до мовознавства», «Вступ до класичної філології», «Давньогрецька мова (перший семестр, другий семестр)» «Латинська мова (перший семестр, другий семестр)»; 2) знання загальних відомостей про історико-культурний контекст античності, основ мовознавчої термінології, основ граматики давньогрецької і латинської мов; 3) володіння базовими вміннями і навичками тлумачення явищ мови як суспільного явища і системно-структурного утворення, навичками формального і змістового аналізу категоріальних ознак одиниць мови різних рівнів – від фонетичного до синтаксичного.
Зміст навчальної дисципліни
Метою дисципліни є підготовка фахівців філологічного профілю, які б ґрунтовно володіли теоретичними основами і практичними навичками здійснення аналізу, оцінки й інтерпретації історії становлення і розвитку, методології і проблематики лінгвістичних напрямів і шкіл від античності до сучасності. Курс передбачає з’ясування соціальної основи лінгвістичного пізнання на кожному етапі його розвитку, теоретико-методологічних принципів, що характеризують певні традиції, напрямки і школи у мовознавстві від античності до сучасності, дослідження внутрішньої логіки розвитку знань про мову і проблем прогресу у лінгвістичному пізнанні. Структуру дисципліни становлять 2 змістові частини (16 тем), які передбачають концептуальний аналіз значення здобутків давньоіндійської, давньокитайської, греко-римської лінгвістичних традицій для розвитку світового мовознавства із застосуванням повного спектру навчальної діяльності студента - аудиторної, самостійної (зокрема й наукової).
Рекомендована та необхідна література
1. Бацевич Ф. С. Філософія мови : історія лінгвофілософських учень: Підручник. – К. : ВЦ «Академія», 2008. – 240 с. 2. Ковалик І.І., Самійленко С.П. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичної думки / Іван Іванович Ковалик, Степан Пилипович Самійленко. – К. : Вища шк., Головне видавництво, 1985. – 214 с. 3. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень. – К. : Вища шк.,1980. – 215 с.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
У курсі передбачено такі форми навчання: 1) лекції, робота на практичних заняттях –усна відповідь, доповнення, участь у дискусії, доповідь (max.30); 2) підготовка і захист навчальних проектів (есей / презентація) - (1 по 10 балів (max.10), що включає компонент оцінювання самостійної роботи студента; 3) контрольні роботи - тестування з закритими відповідями (2 по 7/10 балів (max.20). За семестр студент отримує 60 балів максимум / 36 балів мінімум. Завершується дисципліна іспитом.
Методи та критерії оцінювання
Студенти, які набрали сумарно меншу кількість балів за результатами навчання, ніж критично-розрахунковий мінімум (36 балів), до іспиту не допускаються. Студентам для допуску до іспиту необхідно обов’язково відпрацювати пропущені теми письмово , а також може бути оцінена їх самостійна робота за темами курсу. Максимальна оцінка за додаткові форми оцінювання не може перевищувати 40% підсумкової оцінки (до 40 балів за 100–бальною шкалою). Семестрову підсумкову оцінку формують бали, отримані студентом у процесі виконання заявлених видів та форм навчання, та бали, отримані на іспиті. Максимальний розподіл здійснюється за таким алгоритмом: 60 балів (60%) – семестровий контроль і 40 балів (40%) – іспит.
Мова викладання
українська