Інфопакет

Взаємодія електромагнітного випромінювання з молекулярними системами

ОК20

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2022/2023

4 Семестр

3

Знання властивостей електромагнітного випромінювання та законів його поширення в речовині та основних механізмів взаємодії електромагнітного випромінювання з молекулярними системами. Знання процеси поглинання, передачі та випромінювання світла молекулами. Вміння встановлювати зв’язки між спектральними характеристиками молекул, їх будовою та фізичними процесами в них. Вміння розв'язувати практичні задачі з деяких розділів фізики, вміння дискувати і аргументувати свою позицію та самостійно підготувати доповідь на вибрану тему.

Очна форма

1. Студент повинен знати основні розділи загальних курсів математики та фізики: «Математичний аналіз», «Електрика», «Оптика», «Атомна фізика», основи з курсу «Хімія», основних тем курсів теоретичної фізики «Квантова механіка», «Електродинаміка», «Термодинаміка», та спецкурсів «Квантова електроніка», «Квантова оптика», «Процеси поглинання, поширення та випромінювання світла». 2. Студент повинен вміти розв’язувати задачі з курсів електрики, оптики, електродинаміки та квантової механіки. 3. Студент має володіти методиками розв’язування задач з курсів математичного аналізу та основ диференційних рівнянь.

Предметом навчальної дисципліни «Взаємодія електромагнітного випромінювання з молекулярними системами» є вивчення основних фізичних процесів, що відбуваються в молекулах при поглинанні та випромінюванні світла. В лекційному курсі особлива увага приділяється фізиці молекулярних систем, квантово-механічним основам біоенергетики, а також взаємодії електромагнітного випромінювання з речовиною. Розглядаються питання: властивості електромагнітного випромінювання та його взаємодія з речовиною, поглинання, розсіяння та випромінювання світла молекулами, квантово-механічні основи біоенергетики, фотосинтез, клітинне дихання, дія електромагнітного поля на молекулярні системи, види та властивості іонізуючого випромінювання, механізм дії іонізуючого випромінювання на біосистеми.

1. Білий М.У., Охріменко Б.А. Атомна фізика.-К.: Знання.2009. – 559 с. 2. Костюк П. Г. Біофізика: підруч. для студ. біолог., медичних та фізичних факультетів вузів / під ред. П. Г. Костюка. К.: Обереги, 2001. 544 с. 3. Чалий О. В. та ін. Медична і біологічна фізика: підруч. для студ. вищ. мед. закл. III-IV рівнів акредитації / ред. О. В. Чалий. 2.вид., перероб. і доп. К.: Книга плюс, 2005. 760 с. 4. Антонюк В. С. та ін. Біофізика і біомеханіка: підруч. для студ. вищ. навч. закл. Нац. техн. ун-т України «Київ. політехн. ін-т». К.: НТУУ «КПІ», 2012. 343 с. 5. Клейтон Р. Фотосинтез. Физические механизмы и химические модели. М., 1984. 6. Поуп М., Свенберг Ч. Электронные процессы в органических кристаллах. М.: Мир, 1985. 543 с. 7. Рабек Я. Экспериментальные методы в фотохимии и фотофизике. В 2-х томах. -М.:Мир, 1985.

лекції та обговорення.

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою, яка складається із 3 змістових модулів. Система оцінювання знань включає поточний, модульний та семестровий контроль знань. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою. Форми поточного контролю: оцінювання контрольних робіт, презентації, усних відповідей під час лекції, письмових та усних самостійних завдань. Студент може отримати максимально 10 балів за презентацію і ще 15 балів за усні відповіді під час лекції, письмові та усні самостійні завдання. Модульний контроль: 3 модульні контрольні роботи, за які студент може отримати максимально 35 балів. Підсумковий семестровий контроль проводиться у формі заліку, за який студент може отримати максимально 100 балів (60 балів за семестр та 40 балів під час заліку).

Українська