Інфопакет

Філософська антропологія

ННД.28

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

6 Семестр

3

ПРН 1. Мати навички критичного мислення, викладати у зрозумілий спосіб власні думки, здійснювати їх аргументацію. ПРН 4. Знати та розуміти теоретичні підходи до визначення культури, її проявів та форм існування. ПРН 5. Збирати, упорядковувати та аналізувати інформацію щодо культурних явищ, подій та історико-культурних процесів. ПРН 7. Розуміти чинники етнокультурної динаміки, принципи періодизації етнокультурних процесів, їх специфічні риси та характеристики.

Очна форма

До початку вивчення цього курсу студенти мають знати концептуальні знання з теоретичної і практичної філософії, які дають розуміння сутності філософії, її функцій та ролі в історії культури; специфіку філософських проблем, особливостей взаємин філософії з наукою, релігією, мистецтвом як формами духовного життя людства. Вміти здійснювати аналітично-дослідну роботу; збирати та інтерпретувати наукову інформацію, обробляючи широкий масив літератури з практичної та теоретичної філософії, ставити конкретні цілі і завдання філософських досліджень та реалізовувати їх за допомогою обраних теоретичних підходів та методів; формувати філософську експертну думку через аналіз конфліктних, типових чи особливих ситуацій. Володіти елементарними навичками розв’язувати складні задачі та практичні проблеми у процесі навчання та в дослідницькій діяльності; аналітично обґрунтовувати цілі та напрямки досліджень з філософії.

Мета дисципліни – ознайомлення студентів з предметною областю філософсько-антропологічних досліджень, їхньою взаємодією із комплексом філософських та наукових дисциплін, способом аналізу філософсько-антропологічної проблематики в контексті найвпливовіших сучасних методологій. Анотація. Курс «Філософська антропологія» передбачає висвітлення найбільш характерної тематики сучасних філософсько-антропологічних досліджень, що склалась в межах основних методологічних стратегій філософії ХХ сторіччя.

1.Бубер М. Я і Ти. – К.: Дух і Літера, 2012. 2.Вальденфельс Б. Топографія Чужого: студії до феноменології Чужого; [пер. з нім. і післямова В. Кебуладзе]. – К.: ППС-2002, 2004. 3.Гусерль Е. Картезіанські медитації. Вступ до феноменології; [пер. з нім. передмова і коментарі А. Вахтеля]. – К., 2021. 4.Декарт Р. Метафізичні розмисли. – К.: Юніверс, 2000. Фройд З. Вступ до психоаналізу. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2015.

Навчальна дисципліна складається з двох змістових частин. Форми навчання: лекції, семінари, самостійна робота. Упродовж семестру після лекційних занять із відповідних тем проводяться семінарські заняття, на яких здійснюється оцінювання відповідно до видів робіт (усна доповідь, доповнення, участь у дискусіях, робота з текстами, іспит).

Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема оцінювання теоретичної підготовки – результати навчання (знання 1.1 – 1.2), що складає 30% від загальної оцінки та оцінювання практичної підготовки – результати навчання (вміння 2.1-2.2); (комунікація 3.1); (автономність та відповідальність 4.1), що складає 70% загальної оцінки. Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом у процесі засвоєння матеріалу з усіх (двох) частин навчальної дисципліни. Загальна семестрова оцінка складаються із балів, отриманих за 1) аудиторну роботу (усні доповіді, доповнення та участь в дискусіях на семінарах), 2) самостійну роботу з феноменологічної методології. Всі види робіт в семестрі мають в підсумку: - в максимальному вимірі 60 балів - в мінімальному вимірі 36 балів. Підсумкова оцінка з дисципліни (мінімум 60, максимум 100 балів).

Українська мова